Вітамін D – це жиророзчинний вітамін, який виробляється організмом під впливом сонячного світла. Він міститься в деяких продуктах харчування, включаючи жирну рибу, печінку та гриби, а також доступний у вигляді харчових добавок.
Національний інститут охорони здоров’я (National Institutes of Health (NIH), США) рекомендує щоденне споживання вітаміну D у дозі 15 мкг (400 МО) для більшості дорослих, а людям старше 70 років рекомендується підвищене споживання до 20 мкг. Ці рекомендації передбачають, що людина отримує мінімальний вплив сонця.
Вітамін D відіграє численні ролі в організмі, в тому числі сприяє всмоктуванню кальцію в кишечнику, що забезпечує нормальну кальцифікацію і ріст кісток, зменшує запалення і модулює ріст клітин.
Форма вітаміну D, що міститься в продуктах харчування, харчових добавках і виробляється в шкірі, повинна метаболізуватися, перш ніж вона може бути використана організмом. Перший крок відбувається в печінці, де вітамін D перетворюється на гідроксильовану форму, яка називається 25-гідроксивітамін D (25(OH)D). 25(OH)D далі гідроксилюється в нирках до фізіологічно активної форми – 1,25-дигідроксивітаміну D.
Дефіцит чи недостатність?
“Вітамін D відіграє важливу роль у здоров’ї кісток, імунній функції та регуляції різноманітних метаболічних процесів. Нещодавні дослідження виявили тривожну статистику – до 42% населення страждає від цього дефіциту”, – говорить доктор Кевін Хаффман, лікар первинної медичної допомоги та медичний директор Центрів травматології Флориди.
Симптоми дефіциту вітаміну D включають м’язову слабкість, біль у кістках, біль у м’язах і поколювання в руках і ногах.
Дослідження показали, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з втратою пластичності мозку, погіршенням симптомів синдрому полікістозу яєчників, а для майбутніх матерів – з підвищеним ризиком розвитку діабету у їхніх дітей.
Дефіцит вітаміну D пов’язаний з підвищеною смертністю від раку
“Зв’язок між вітаміном D і канцерогенезом є складним; він охоплює його ключову роль у регулюванні росту клітин, апоптозу – запрограмованої клітинної смерті – а також імунної функції”, – сказав Хаффман.
Нещодавнє дослідження, опубліковане в European Journal of Cancer, розглянуло вплив дефіциту вітаміну D на смертність від 18 різних типів раку, а також на загальну смертність від раку. Дослідники проаналізували дані 411 436 осіб з Британського біобанку, використовуючи модель регресії Кокса, щоб скоригувати інші фактори способу життя або навколишнього середовища, які можуть вплинути на результати.
Понад третина (34,4%) учасників не отримували достатньої кількості вітаміну D, а 21,1% мали дефіцит вітаміну D.
У статті повідомляється, що дефіцит вітаміну D асоціюється з підвищеною смертністю від загального раку та чотирьох специфічних видів раку: шлунка, товстої кишки, легенів та простати. Недостатність вітаміну D також була пов’язана з підвищеною смертністю від раку легенів і простати.
Автори також дослідили, чи впливає вживання вітаміну D або полівітамінних добавок на результати смертності, і виявили, що порівняно з учасниками, які не приймали добавок, вживання вітаміну D асоціювалося з нижчою смертністю від раку легенів, а також нижчою загальною смертністю від раку. Прийом полівітамінів був пов’язаний з нижчою смертністю від меланоми.
Це дослідження підкреслює важливість адекватного споживання вітаміну D, хоча для визначення точних механізмів, за допомогою яких вітамін D знижує ризик смертності від раку, необхідні подальші дослідження.
Чи впливає дефіцит вітаміну D на ризик серцево-судинних захворювань?
Дослідження виявили, що вітамін D відіграє певну роль у здоров’ї серцево-судинної системи, впливаючи на ендотеліальні та гладком’язові тканини для регулювання артеріального тиску, а подальші дослідження окреслили зв’язок між дефіцитом вітаміну D та серцево-судинними захворюваннями у людей з уже наявними факторами ризику, такими як діабет 2 типу або високий кров’яний тиск.
Однак в огляді 2021 року стверджується, що “немає переконливих доказів позитивного впливу вітаміну D на ризик ССЗ [серцево-судинних захворювань]”, вказуючи на суперечливі дані обсерваційних досліджень та рандомізованих контрольованих випробувань.
Нещодавнє дослідження мало на меті оцінити зв’язок між рівнем вітаміну D і серцево-судинними захворюваннями, а також серцево-судинними подіями (такими як інфаркт та інсульт), проаналізувавши 5 684 учасників з Лозанни, Швейцарія. Середній час спостереження в цьому дослідженні склав 14,4 роки.
Статус вітаміну D був розділений на три категорії на основі рівня 25(OH)D у сироватці крові: нормальний, недостатність (21-29 нг 25(OH)D/мл) або дефіцит (менше 20 нг/мл). Дослідники виявили, що дефіцит вітаміну D пов’язаний з підвищеною ймовірністю серцево-судинних подій, але не з серцево-судинними захворюваннями або загальною смертністю.
Автори підкреслили, що кількість серцево-судинних подій за досліджуваний період була відносно невеликою, і припустили, що аналіз більшої досліджуваної когорти може прояснити вплив вітаміну D на здоров’я серцево-судинної системи.
Дефіцит вітаміну D та підвищена смертність від сепсису у літніх людей
Ще одне нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Nutrients, виявило вплив гострого дефіциту вітаміну D на показники смертності у літніх людей від сепсису. Зі 129 пацієнтів, залучених до дослідження, 96 мали дефіцит вітаміну D, і з них 62 пацієнти мали тяжкий дефіцит (рівень 25(OH)D у сироватці крові менше 12 нг/мл). Дослідники використовували визначення сепсису-3, щоб класифікувати пацієнтів з послідовною оцінкою органної недостатності 2 або більше балів як таких, що страждають на сепсис.
Дослідники виявили, що гострий дефіцит вітаміну D пов’язаний зі збільшенням 14-денної, 28-денної і загальної госпітальної смертності від сепсису. У своїй роботі автори підкреслюють роль вітаміну D в імунітеті як потенційний механізм цього зв’язку, хоча і не вказують на нього: “Патофізіологія, за допомогою якої дефіцит вітаміну D впливає на рівень смертності від сепсису, ще не з’ясована”.
Дефіцит вітаміну D визначено як фактор ризику розвитку деменції у молодому віці
Раніше вважалося, що деменція у молодому віці, коли симптоми деменції з’являються у віці до 65 років, має генетичну причину, але нове дослідження, опубліковане в JAMA Neurology, поставило під сумнів це твердження.
Обстеживши понад 350 000 осіб віком до 65 років у Великій Британії, дослідники виявили 15 факторів ризику ранньої деменції, серед яких був і дефіцит вітаміну D.
Хоча необхідні подальші дослідження, це дослідження ілюструє, як статус вітаміну D та інші модифіковані фактори ризику можуть бути включені в стратегії профілактики деменції.
Хаффман підсумовує: “Дуже важливо – тут не може бути компромісу – заохочувати пацієнтів задовольняти свої потреби у вітаміні D; це може вимагати від них поєднання впливу сонячного світла з раціоном харчування та харчовими добавками, коли це необхідно”.