У навколишньому світі ми розрізняємо окремі предмети за їх властивостями, приміром, за формою, кольором, твердістю. При цьому різні предмети можуть мати однакові властивості. Гумовий м’ячик і автомобільна шина еластичні, вони легко відновлюють свою форму після зняття навантаження.
Основи – це сполуки, до складу яких входять атом металічного елемента й одна або кілька гідроксильних груп OH (залежно від валентності металу).
Значення розчинів у природі та житті людини
Всюди – у природі, виробництві й повсякденному житті ми зустрічаємося з різноманітними розчинами. Уся природна вода – розчини. У цьому легко переконатися, якщо морську воду або воду з водогону чи колодязя помістити в колбу і дати їй випаруватись. При випаровуванні морської води, наприклад, на дні колби залишаться кристалики речовини – це виділились розчинені у цій воді солі.
Вам відомо, що при змішуванні речовин з водою утворюються як однорідні системи (характерна властивість розчинів), так і неоднорідні суміші. Чи замислювались ви над тим, чому одні речовини з водою утворюють однорідну систему, а інші – неоднорідну? Щоб відповісти на це запитання треба з’ясувати, що відбувається в процесі розчинення речовин у воді.
Роль води як розчинника у живій природі
Воду, яка містить велику кількість солей кальцію і магнію, називають твердою.
Природна вода не буває чистою, тому що вона здатна розчиняти багато речовин. У прісних водах міститься від 0,01 до 0,1% домішок. Морська вода містить 3,5% розчинених речовин або 80 елементів періодичної системи. В 1 кг морської води знаходиться 35 г різних солей, у найбільшій кількості міститься NaCl.
Речовини атомної будови, як правило, практично не розчиняються в жодному розчиннику.
Є речовини, які змішуються між собою в будь-яких співвідношеннях, наприклад вода та етиловий спирт. Рідини – вода, бензен, спирт, розплавлені метали та інші мають здатність поглинати, розчиняти в собі інші рідини, гази, тверді речовини, утворюючи однорідні системи – розчини. В деяких випадках розчини утворюються при довільному співвідношенні речовин (спирт і вода), але, як правило, розчинність більшості речовин обмежена.
Щоб глибше зрозуміти природу розчинів, порівняємо розчинення з випаровуванням. Під час випаровування, так само як і під час розчинення, відбувається дроблення речовини на молекули, тобто порушується зв’язок між частинками речовини, що випаровується. На це витрачається енергія, тому випаровування завжди супроводжується охолодженням: випаровування відбувається за рахунок кінетичної енергії теплового руху молекул.
Працюючи з розчинами важливо знати, скільки розчинної речовини в них міститься. Уявіть собі, що могло б статися, якби фармацевт виготовив очні каплі завищеної концентрації.
Існує кілька способів вираження кількісного складу розчину. Найчастіше вміст речовин в розчині виражають у масових частках.
При приготуванні розведених розчинів тих чи інших речовин часто користуються більш концентрованими розчинами, які змішують з дистильованою водою, або змішуючи їх між собою, отримують розчин із заданим значенням масової частки.
Розчини кислот, лугів і солей у воді
На межі XVIII-XIX століть, для дослідження властивостей речовини почали застосовувати електричний струм й звернули увагу на те, що одні речовини, перебуваючи у водному розчині, проводять електричний струм, а інші – не проводять. Речовини, які проводять струм у водному розчині або розплаві не проводять його в сухому вигляді.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...