властивості | Хімія – шкільний курс

§16. Фізичні та хімічні явища

Явища

З речовинами в природі відбуваються різні зміни або явища.

Явищем називають будь-яку зміну в природі

(більше…)

§17. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують

Хімічні реакціі

Хімічними реакціями називають явища, при яких одні речовини, що мають певний склад і властивості, перетворюються на інші речовини з іншим складом й іншими властивостями. При цьому в складі атомних ядер змін не відбувається.

(більше…)

1.10. Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома

Якщо на зовнішньому енергетичному рівні міститься максимально можлива для цього рівня кількість електронів, то він називається завершеним і є найбільш стабільним. Атоми інертних елементів (He, Ne, Ar, Kr, Xe) мають завершені енергетичні рівні і тому за звичайних умов не вступають у хімічні реакції (за винятком Ксенону). У атомів всіх інших елементів зовнішні енергетичні рівні незавершені. У атомів металічних елементів на останньому енергетичному рівні міститься від 1 до 3 електронів. Ці елементи легко віддають електрони зовнішнього рівня, які слабко зв’язані з ядром.

(більше…)

4.3. Основи

Основи – це сполуки, до складу яких входять атом металічного елемента й одна або кілька гідроксильних груп OH (залежно від валентності металу).

Основи – сполуки, які містять катіони металічних елементів і гідроксид- аніони ОН^–

(більше…)

§24. Гомологічний ряд метану

Є багато вуглеводнів схожих на метан, тобто гомологів метану (гр. gomolog – «схожий»). В молекулах цих речовин є два, три, чотири й більше атомів Карбону, сполучених з атомами Гідрогену. Такі сполуки, які складаються з атомів Карбону й Гідрогену називаються вуглеводнями. Вуглеводні, у яких атоми Карбону сполучені між собою простими зв’язками, а решта валентностей насичені атомами Гідрогену, називаються насиченими.

(більше…)

§27. Ацетилен

Ацетиленові вуглеводні (алкіни)

Ацетилен, молекулярна формула якого – С₂Н₂ має найбільше значення серед вуглеводнів з одним потрійним зв’язком.

Ацетиленовими називаються ненасичені вуглеводні, в молекулах яких є атоми Карбону, сполучені між собою потрійним зв’язком. Загальна формула – C_nH_2n–2, закінчення -ин, -ін.

(більше…)

§33. Гліцерин

Крім одноатомних спиртів існує велика кількість спиртів, до складу яких входить дві або більше гідроксильних груп. Такі спирти називаються багатоатомними.

Похідні насичених вуглеводнів, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами називаються багатоатомними спиртами.

(більше…)

§34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота

Карбонові кислоти дуже поширені у природі, побуті й промисловості. Оцтова кислота – одна з перших кислот, яка була відома людині. Уже в стародавні часи вона була виділена з оцту, який виготовляли із скислого вина. Органічними ці кислоти називають тому, що багато з них входить до складу рослинних й тваринних організмів. Кислий смак плодів й листя багатьох рослин зумовлений різними кислотами. Наприклад, в тілі мурашок, у кропиві, хвої ялини, в складі згірклого масла знаходять мурашину кислоту. Валеріанова кислота міститься в коренях валеріани, щавлева – в щавлі, ревені. Оцтова кислота утворюється при оцтово-кислому бродінні, скисанні вина, соків. Вона міститься в рослинах, сечі, жовчі й шкірі тварин. Лимонна – в лимоні, аґрусі, гранаті, журавлині. Яблучна – в більшості плодів та овочів. Винна – у винограді. Молочна – в молочнокислих продуктах, також утворюється при солінні та квашенні. Малонова кислота – в кормовому буряці. Аскорбінова кислота (вітамін С) – в овочах, плодах, фруктах.

(більше…)

§35. Хімічні властивості оцтової кислоти

Загальні хімічні властивості оцтової кислоти подібні до властивостей мінеральних кислот. Розбавлена у воді оцтова кислота має кислий смак, проводить електричний струм, змінює колір індикаторів.

(більше…)

§37. Жири (гліцериди)

Знаходження в природі. Фізичні властивості жирів

Жири дуже поширені у природі. Разом з вуглеводнями й білками вони входять до складу всіх рослинних і тваринних організмів й становлять одну з основних частин нашої їжі.

(більше…)