Любий друже!
Ти починаєш вивчати новий предмет – хімію. З хімією тісно пов’язане життя кожної людини, її досягненнями ми користуємося у нашому щоденному житті. Це цікава і складна наука, але вона відкрита для кожного, хто захоче пізнати її захоплюючий світ. Знання з хімії знадобляться тобі для пояснення багатьох природних явищ, закономірностей виробничих процесів, для правильного користування предметами та хімічними речовинами у побуті.
Хімія відноситься до експериментально-теоретичних наук. Успіх у навчанні у великій мірі залежить від того, наскільки повно вивчення теорії поєднується з практичними заняттями. Навчання в хімічному кабінеті має свої особливості, тому перед учнями ставиться ряд вимог. Перш за все – відповідальність.
Хімія як природнича наука
Природа – це все, що нас оточує. Все, на чому зупиниться ваш погляд, є або витвором природи, або його створила людина. Людина завжди вивчала навколишній світ, вона розмірковувала над природними явищами, порівнювала властивості предметів, які спостерігала, шукала їх застосування у своєму житті – людина набувала знань про природу. За багато століть накопичилось чимало знань про природу, тому виникла необхідність їх розмежувати. Так утворились окремі науки: ботаніка, зоологія, фізика, астрономія, географія, хімія. Кожна наука розв’язує своє коло завдань. Усі разом вони дають змогу пізнати природу. Біологія вивчає рослинний, тваринний світ і людину. Що ж вивчає хімія? Хімія – одна з природничих наук. Вона вивчає речовини, закономірності їх перетворення і застосування.
Історію розвитку хімічних знань можна умовно поділити на такі періоди: хімія стародавнього світу, період алхімії та становлення хімії як науки.
Хімія стародавнього світу
Мабуть, першим перетворенням речовин, яке спостерігали наші предки, було горіння. Спочатку люди боялися вогню, але згодом почали використовувати його для приготування їжі та обігріву. Виникненню хімії, як і інших наук, сприяли практичні потреби. З давніх давен люди здійснювали численні перетворення одних речовин на інші: виноградний сік у вино, вино – в оцет. Знали про існування таких металів як золото, срібло, олово, залізо; вміли виплавляти мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, отримували керамічний посуд, цеглу і скло, готувати барвники і косметичні засоби. Нагромаджувались результати спостережень, розроблялись і застосовувались різні методи, прийоми і рецепти на практиці, почали виникати хімічні ремесла.
У процесі вивчення хімії доводиться проводити чимало дослідів, для чого використовують спеціальне обладнання і посуд.
У хімії застосовується особливий посуд із тонкостінного і товстостінного скла. Вироби із тонкостінного скла стійкі до зміни температур, в них проводять хімічні операції, які потребують нагрівання. Хімічний посуд із товстостінного скла нагрівати не можна. За призначенням скляний посуд буває загального призначення (мал. 1), спеціального призначення (мал. 5) та мірний (мал. 7). Посуд загального призначення використовують для виконання більшості робіт.
Поміркуй! Чому тіл більше ніж речовин?
Вивчаючи природознавство, ви називали речовиною те, з чого складається тіло. Озирнімося довкола. Ми самі й усе, що є навколо нас, жива і нежива природа, складається з речовин. Нині відомо понад 20 мільйонів різних речовин, але список їх постійно доповнюється. Багато речовин існує в природі, наприклад, торф, газ, вода, кисень, крейда, вапняк. Ще більше речовин, наприклад, кераміка, скло, бензин, пластмаси, створюють штучно. Пригадаймо з курсу природознавства, у чому полягає відмінність між речовиною і тілом.
Людину оточує безліч речовин, деякі з них називають «чистими». Чиста речовина майже не містить домішок інших речовин. Так, у чистій воді містяться лише молекули води. Чиста мідь є речовиною, яка утворена лише атомами елемента Купруму.
Чиста речовина – це речовина, що складається з частинок певного виду (з однакових атомів чи молекул) і тому має сталі властивості
Думку про те, що всі тіла складаються з найдрібніших, невидимих, неподільних частинок, які вічно рухаються – атомів, висловив давньогрецький філософ Демокріт 2500 років тому. Проте, довести це експериментально він не міг. Вчення про атоми й молекули розробив у середині XVIII столітті російський вчений Михайло Васильович Ломоносов.
Від стародавніх мислителів у хімію перейшло крім слова «атом» слово «елемент», що означає – «складова частина». Філософи стародавньої Греції вважали, що всі речовини побудовані з чотирьох елементів, взятих у різних пропорціях. Це – земля, повітря, вогонь і вода. У XVII столітті англійський вчений Роберт Бойль спростував вчення про чотири елементи. У давні часи люди були знайомі з 11 хімічними елементами. Починаючи з XVIIІ століття кількість відомих елементів швидко зростає. Нині їх відомо 112. Упродовж 1998-2000 років вчені добули елементи з порядковими номерами 114, 116, 118.
Періодична система елементів Д. І. Менделєєва
У хімії, як і в кожній науці, систематизація фактичного матеріалу значно допомагає його вивченню. Можна сказати, що сучасна хімія починає свою справжню історію з відкриттям періодичного закону хімічних елементів, що належить великому російському вченому Д. І. Менделєєву. Цей закон і його графічне відображення – періодична система елементів – основа вивчення хімічних елементів.
Зміст – 7 клас
- Вступ
- Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті
- Тема 1. Початкові хімічні поняття
- §1. Хімія – природнича наука. Хімія у навколишньому світі
- §2. Короткі відомості з історії хімії
- §3. Ознайомлення з лабораторним посудом та обладнанням
- §4. Речовини, матеріали
- §5. Чисті речовини та суміші
- §6. Атоми, молекули, йони
- §7. Хімічні елементи
- §8. Поняття про періодичну систему. Відносна атомна маса
- §9. Багатоманітність речовин. Прості речовини. Метали і неметали
- §10. Складні речовини
- §11. Хімічні формули
- §12. Валентність хімічних елементів
- Узагальнення і систематизація знань з теми «Початкові хімічні поняття»
- Тема 2. Прості речовини, метали і неметали
- §13. Складання хімічних формул за валентністю
- §14. Відносна молекулярна маса
- §15. Масова частка елемента в речовині
- §16. Фізичні та хімічні явища
- §17. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують
- §18. Фізичні властивості речовин
- §19. Хімічні властивості речовин. Спостереження й експеримент у хімії
- §20. Закон збереження маси
- §21. Хімічні рівняння
- §22. Оксиген як хімічний елемент. Кисень – проста речовина
- §23. Хімічні властивості кисню
- §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
- §25. Поширення та колообіг Оксигену в природі
- §26. Ферум як хімічний елемент, залізо – проста речовина
- §27. Поширеність Феруму в природі. Застосування заліза. Руйнування заліза в природних умовах
- Узагальнення і систематизація знань з теми «Прості речовини, метали і неметали»
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...