Період |
Вчені |
Класифікації |
1818 р. |
Шведський хімік. Й.Я. Берцеліус |
Поділ на метали й неметали за найбільш очевидними ознаками. Така класифікація була надто загальною і недосконалою. |
Кінець 18 ст. |
Французький хімік А. Лавуазьє |
Ділить відомі 33 «субстанції» на класи: |
Ознаки |
Лужні елементи |
Галогени |
Інертні елементи |
Місце в періодичній системі |
Ме І гр.гол. (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) |
VII гр. гол. (F, Cl, Br, I, At) «солероди» – утв. солі: |
VIII гр. «благородні» – при н.у. пасивні (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn). |
Періодична система елементів Д.І. Менделєєва – природна система хімічних елементів, створена геніальним російським хіміком Д.І. Менделєєвим (1869-1871 р.р.). Розмістивши елементи послідовно зі збільшенням їх атомних мас та угрупувавши елементи з подібними властивостями, Д.І. Менделєєв склав таблицю елементів, закономірності якої теоретично випливають з сформульованого ним періодичного закону. Так у 1869 році було створено періодичну систему хімічних елементів.
Основними структурними одиницями періодичної системи є періоди і групи.
Малі і великі періоди
Період – рядок у періодичній системі, позначені зліва арабськими цифрами, їх сім.
Для позначення виду атомів з певним зарядом ядра і масовим числом використовують термін – нуклід. Ядро (латинське «nucleus» — «ядро»). – нуклід.
Нуклід містить частинки двох типів: протони і нейтрони, які називають нуклонами.
Сумарне число протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним числом. Нуклонне число водночас є відносною масою атома. Аr – нуклонне число.
Чому відносна атомна маса елемента є не цілим, а дробовим числом?
Дослідження показали, що в природі існують атоми одного і того ж елемента з різною масою, тому що містять однакове число протонів, але різне число нейтронів.
Види атомів одного елемента з різною кількістю нейтронів у ядрі, називають ізотопами.
Під час хімічних реакцій ядро атома не змінюється. Змін зазнають електронні оболонки атомів, особливостями будови яких пояснюються властивості хімічних елементів.
Електронна оболонка – це сукупність електронів, що рухаються в атомі навколо ядра по певних орбіталях.
Радіус атома – важлива його характеристика. Чим більший атомний радіус, тим слабкіше утримуються зовнішні електрони. І навпаки, із зменшенням атомного радіуса електрони сильніше притягуються до ядра.
Радіус атома – це відстань від центра ядра до сферичної поверхні, якої торкаються орбіталі з електронами останнього енергетичного рівня.
Вчення про будову атома розкрило глибокий фізичний зміст порядкового номера елемента, номера групи, номера періоду і періодичного закону в цілому.
Як уже зазначалось, головною характеристикою атома є заряд його ядра. Заряд ядра визначає число протонів у ядрі, число електронів в електронній оболонці атома, її будову, а звідси – й усі властивості елемента і його місце в періодичній системі. Заряд ядра чисельно співпадає з порядковим номером елемента.
Якщо на зовнішньому енергетичному рівні міститься максимально можлива для цього рівня кількість електронів, то він називається завершеним і є найбільш стабільним. Атоми інертних елементів (He, Ne, Ar, Kr, Xe) мають завершені енергетичні рівні і тому за звичайних умов не вступають у хімічні реакції (за винятком Ксенону). У атомів всіх інших елементів зовнішні енергетичні рівні незавершені. У атомів металічних елементів на останньому енергетичному рівні міститься від 1 до 3 електронів. Ці елементи легко віддають електрони зовнішнього рівня, які слабко зв’язані з ядром.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...