Йонні реакції
При взаємодії електролітів сполучається тільки протилежно заряджені йони. Якщо при цьому утвориться нова речовина у вигляді осаду, газу, слабкого електроліту, то такі реакції можна вважати необоротними, тобто як такі, що йдуть до кінця. Такі реакції називаються йонними і записують їх йонними рівняннями.
Кожен хімік, незалежно від того, з якими речовинами працює, має знати, як відбуваються хімічні реакції. Його повинні цікавити не лише зовнішні ефекти, якими супроводжуються реакції, – вибух, спалах, зміна кольору, поява або розчинення осаду, виділення газу, поява запаху, але й механізми їх перебігу. А для практичних цілей хімік має знати, з якими швидкостями відбуваються хімічні реакції, яка кількість енергії виділяється чи поглинається при цьому, як можна прискорити, або, навпаки, уповільнити перебіг реакції. Ці питання посідають центральне місце в сучасній хімії. Чим глибше і детальніше хімік знає властивості речовин, їх будову і перетворення, тим впевненіше він може діяти в своїх синтезах.
Основні положення теорії окисно-відновних реакцій
Всі реакції можна поділити на два типи:
1. Реакції, які відбуваються без зміни ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, наприклад:
Окисно-відновні процеси – одні з найважливіших процесів природи. Ці реакії належать до числа найбільш розповсюджених хімічних реакцій й мають величезне значення в теорії і практиці. До них належать:
- основні процеси життєдіяльності – дихання та обмін речовин у живих організмах, гниття й бродіння, фотосинтез у зелених частинах рослин. Наприклад, у процесі фотосинтезу із вуглекислого газу і води під дією світла утворюються органічні речовини й виділяється кисень: 6СО2 + 6Н2О → С6Н12О6 + О2.
Реакції екзотермічні та ендотермічні
Відомо, що одні хімічні реакції для свого перебігу потребують нагрівання, а інші відбуваються навіть при глибокому охолодженні. Інколи хімічні перетворення спричиняються опроміненням реагентів світлом, а інколи супроводжуються виділенням великої кількості світла й тепла. Вам відомі реакції горіння, які супроводжуються виділенням теплоти і світла, наприклад, горіння вугілля. Існує чимало інших реакцій, під час яких виділяється теплота. Так, під час взаємодії кальцій оксиду з водою (гашення вапна) виділяється значна кількість теплоти:
CaO + H2O = Ca(OH)2 + Q;
C + O2 = CO2 + Q.
Поняття про швидкість хімічних реакцій
Хімічна реакція – це хімічний процес, який характеризується швидкістю взаємодії однієї речовини або елемента з іншою.
Деякі хімічні реакції відбуваються миттєво (вибух киснево-водневої суміші, реакції обміну з утворенням осаду), другі – швидко (горіння речовин, взаємодія магнію з кислотою), треті – повільно (іржавіння заліза, гниття органічних решток). Відомі настільки повільні реакції, що людина їх просто не помічає, зокрема перетворення граніту на пісок та глину (відбувається протягом тисяч років).
За напрямком реакції можна поділити на оборотні та необоротні. Для необоротних реакцій характерні такі ознаки: виділення газу, утворення осаду або води.
Реакції, які відбуваються лише в одному напрямі й завершуються повним перетворенням вихідних речовин у кінцеві речовини, називаються необоротними.
Органічні сполуки були відомі людству здавна. Люди користувалися такими органічними сполуками як білки, жири, крохмаль, цукор, смоли, ефірні масла, барвники та інше. Ще у давину бродінням солодких рослинних соків добували спирти, а при скисанні вина добували оцтову кислоту. Стародавні народи Індії, Єгипту й Греції добували й застосовували природні барвники, наприклад, античний пурпур, індиго, алізарин, тощо. Знайдені в стародавніх єгипетських гробницях тканини не втратили свого забарвлення до нашого часу, що вказує на високу техніку фарбування того часу. З рослинної сировини майстри добували скипидар, запашні ефірні олії, бальзами, які використовувалися як духм’яні, дезинфікуючі та консервуючі речовини. Пізніше з рослин були виділені такі органічні кислоти як щавелева, лимонна, яблучна, молочна та інші. Штучно добувати будь-які органічні сполуки спочатку не вміли й вважали, що органічні речовини утворюються лише в живих організмах, а добувати їх можна лише з них. Учені мали змогу лише виділяти органічні речовини із продуктів життєдіяльності організмів і аналізувати їх, але не знали їх будови, не вміли добувати штучно.
Зміст – 9 клас
- §1. Поняття про розчини і дисперсні системи
- §2. Дисперсні системи
- §3. Вода як розчинник
- §4. Розчинність
- §5. Фізико-хімічна суть процесу розчинення
- §6. Масова частка розчиненої речовини
- §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
- §8. Електролітична дисоціація
- §9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах
- §10. Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації
- §11. Реакції обміну між розчинами електролітів
- §12. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- §13. Класифікація хімічних реакцій
- §14. Окисно-відновні реакції
- §15. Значення окисно-відновних реакцій
- §16. Тепловий ефект хімічних реакцій
- §17. Швидкість хімічних реакцій
- §18. Реакції оборотні й необоротні
- §19. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- Розділ 3. Органічні сполуки
- §20. Спільні й відмінні ознаки органічних та неорганічних речовин
- §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
- §22. Особливості будови атома Карбону
- §23. Метан – найпростіша органічна сполука
- §24. Гомологічний ряд метану
- §25. Моделі молекул
- §26. Етилен
- §27. Ацетилен
- §28. Полімери
- §29. Узагальнення й систематизація знань з теми «Вуглеводні»
- §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
- §31. Хімічні властивості спиртів
- §32. Отруйні властивості спиртів, їх згубна дія на організм людини
- §33. Гліцерин
- §34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота
- §35. Хімічні властивості оцтової кислоти
- §36. Вищі карбонові кислоти
- §37. Жири (гліцериди)
- §38. Біологічна роль жирів
- §39. Глюкоза
- §40. Сахароза
- §41. Крохмаль й целюлоза
- §42. Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів
- §43. Амінокислоти
- §44. Білки
- §45. Нуклеїнові кислоти
- §46. Природні й синтетичні органічні сполуки
- §47. Узагальнення й систематизація знань з теми «Оксигеновмісні сполуки»
- §48. Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу
- §49. Роль хімічних знань у пізнанні природи
- §50. Значення хімічних процесів у природі
- §51. Роль хімії в житті суспільства
- Відповіді на завдання для самоконтролю – 9 клас
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...