Одноатомними називаються спирти з одною гідроксильною групою, яким відповідають загальні формули: CnH2n+1OH, (CnH2n+2O), або R – OH, де R – вуглеводневий радикал. Або це – похідні насичених вуглеводнів у яких один атом Гідрогену заміщений гідроксильною групою – OH. Назви спиртів утворюють від назв відповідних вуглеводнів з добавленням суфікса –ол–.
Спирти виявляють високу реакційну здатність завдяки наявності в їхніх молекулах функціональної гідроксильної групи ОН. Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.
Ми вже говорили про те, що етанол широко застосовують у різних галузях народного господарства. З етанолу виготовляють також алкогольні напої. Та слід врахувати, що етанол це – отруйна наркотична речовина! Багато хто вважає, що невеликі дози алкоголю не шкодять, але це не так, окільки етанол легко розчиняється у воді, то він відразу ж вбирається органами травлення й розноситься кров’ю по всьому тілу. Малі молекули алкоголю легко змішуються з водою й розчиняються у жирах, а тому легко проходять через оболонку клітин й уже в ротовій порожнині всмоктуються в кров. До 20% всмоктуються в шлунку, 80% – в кишківнику. Оскільки клітини мозку багаті жирами, то в ньому його накопичується найбільше. Особливо швидко це відбувається на порожній шлунок. Близько 90% етанолу тимчасово затримується в печінці, де за допомогою ферментів він окиснюється в отруйний для організму оцтовий альдегід. Вплив останнього на організм дуже поганий й супроводжується блюванням й запамороченням. Спиртні напої викликають захворювання нервової системи (руйнують нервові клітини), органів травлення, серця, кровоносних судин. Найбільш згубно алкогольні напої діють на організм у дитячому й юнацькому віці.
Крім одноатомних спиртів існує велика кількість спиртів, до складу яких входить дві або більше гідроксильних груп. Такі спирти називаються багатоатомними.
Похідні насичених вуглеводнів, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами називаються багатоатомними спиртами.
Карбонові кислоти дуже поширені у природі, побуті й промисловості. Оцтова кислота – одна з перших кислот, яка була відома людині. Уже в стародавні часи вона була виділена з оцту, який виготовляли із скислого вина. Органічними ці кислоти називають тому, що багато з них входить до складу рослинних й тваринних організмів. Кислий смак плодів й листя багатьох рослин зумовлений різними кислотами. Наприклад, в тілі мурашок, у кропиві, хвої ялини, в складі згірклого масла знаходять мурашину кислоту. Валеріанова кислота міститься в коренях валеріани, щавлева – в щавлі, ревені. Оцтова кислота утворюється при оцтово-кислому бродінні, скисанні вина, соків. Вона міститься в рослинах, сечі, жовчі й шкірі тварин. Лимонна – в лимоні, аґрусі, гранаті, журавлині. Яблучна – в більшості плодів та овочів. Винна – у винограді. Молочна – в молочнокислих продуктах, також утворюється при солінні та квашенні. Малонова кислота – в кормовому буряці. Аскорбінова кислота (вітамін С) – в овочах, плодах, фруктах.
Загальні хімічні властивості оцтової кислоти подібні до властивостей мінеральних кислот. Розбавлена у воді оцтова кислота має кислий смак, проводить електричний струм, змінює колір індикаторів.
Високомолекулярні жирні кислоти є складовою частиною жирів. Вони поділяються на насичені й ненасичені.
Знаходження в природі. Фізичні властивості жирів
Жири дуже поширені у природі. Разом з вуглеводнями й білками вони входять до складу всіх рослинних і тваринних організмів й становлять одну з основних частин нашої їжі.
Жири – незамінний продукт харчування. Вони забезпечують такі життєві функції організму:
- теплоізоляційна;
- забезпечення організму енергією (1 г жиру – 9,3 ккал);
- пластичний матеріал для побудови клітинних мембран;
- сприяють проникненню жиророзчинних речовин через мембрани клітин;
- заповнення простору між клітинами, захист внутрішніх органів.
Поширення в природі
Одним із найпростіших вуглеводів є глюкоза (гр. glucos – «солодкий»). Глюкоза (виноградний цукор) входить до складу фруктів, ягід, меду, патоки, крохмалю та інших полісахаридів. У невеликій кількості є майже у всіх органах і тканинах людини й тварин. Це найбільш поширений цукор.
Зміст – 9 клас
- §1. Поняття про розчини і дисперсні системи
- §2. Дисперсні системи
- §3. Вода як розчинник
- §4. Розчинність
- §5. Фізико-хімічна суть процесу розчинення
- §6. Масова частка розчиненої речовини
- §7. Обчислення масової частки і маси розчинної речовини в розчині
- §8. Електролітична дисоціація
- §9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах
- §10. Сильні й слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації
- §11. Реакції обміну між розчинами електролітів
- §12. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- §13. Класифікація хімічних реакцій
- §14. Окисно-відновні реакції
- §15. Значення окисно-відновних реакцій
- §16. Тепловий ефект хімічних реакцій
- §17. Швидкість хімічних реакцій
- §18. Реакції оборотні й необоротні
- §19. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
- Розділ 3. Органічні сполуки
- §20. Спільні й відмінні ознаки органічних та неорганічних речовин
- §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
- §22. Особливості будови атома Карбону
- §23. Метан – найпростіша органічна сполука
- §24. Гомологічний ряд метану
- §25. Моделі молекул
- §26. Етилен
- §27. Ацетилен
- §28. Полімери
- §29. Узагальнення й систематизація знань з теми «Вуглеводні»
- §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
- §31. Хімічні властивості спиртів
- §32. Отруйні властивості спиртів, їх згубна дія на організм людини
- §33. Гліцерин
- §34. Поняття про карбонові кислоти. Оцтова кислота
- §35. Хімічні властивості оцтової кислоти
- §36. Вищі карбонові кислоти
- §37. Жири (гліцериди)
- §38. Біологічна роль жирів
- §39. Глюкоза
- §40. Сахароза
- §41. Крохмаль й целюлоза
- §42. Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів
- §43. Амінокислоти
- §44. Білки
- §45. Нуклеїнові кислоти
- §46. Природні й синтетичні органічні сполуки
- §47. Узагальнення й систематизація знань з теми «Оксигеновмісні сполуки»
- §48. Місце хімії серед наук про природу. Значення хімії для розуміння наукової картини світу
- §49. Роль хімічних знань у пізнанні природи
- §50. Значення хімічних процесів у природі
- §51. Роль хімії в житті суспільства
- Відповіді на завдання для самоконтролю – 9 клас
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...