Сахароза, яку ще називають буряковим або тростинним цукром – найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її – С12Н22О11. Назва походить від давньоіндійського sarcara, що означало «камінчик, гравій», а пізніше – «пісок цукру».
Крохмаль й целюлоза належать до полісахаридів. Ці вуглеводи багато в чому відрізняються від моносахаридів й дисахаридів. Вони не солодкі на смак, здебільшого не розчиняються у воді. Полісахариди є складними високомолекулярними речовинами, які під каталічним впливом кислот або ферментів гідролізують з утворенням простіших полісахаридів, дисахаридів й великої кількості молекул моносахаридів. Залежно від умов гідроліз крохмалю може відбуватись одночасно з утворенням різних проміжних продуктів. Аналогічно до крохмалю гідроліз целюлози відбувається ступінчасто, кінцевим продуктом якого є целюлоза.
Вуглеводи – найголовніші органічні речовини в природі. У рослинному світі на їх частину припадає 80-90% з розрахунку на суху речовину. У тваринних організмах вуглеводів міститься 2% від маси тіла, причому основна їх кількість міститься в печінці й м’язах у вигляді запасного полісахариду глікогену. Вуглеводи складають основну частину раціону людини. Добова потреба вуглеводів 400-500 г, з яких 20-30 г харчових волокон й не більше 100 г цукру.
Крім розглянутих нами оксигеновмісних органічних сполук є велика кількість сполук, які містять крім Карбону, Гідрогену й Оксигену елемент – Нітроген. Серед них велике значення для життєдіяльності людини й тварин мають амінокислоти та білки.
Чи думали ви колись, що наш організм – це, по суті, набір мікроскопічних ланцюгів? Напевне ні! Мова йде про макромолекули, які формою нагадують ланцюги. Серед макромолекул білки складають найбільшу групу. До них належать антитіла, деякі ферменти, гормони. Незліченна армія антитіл, або імуноглобулінів, нейтралізує в нашому організмі дію таких нападників, як бактерії та віруси. Інші глобуліни беруть участь у процесі зсідання крові. В організмі людини ферменти виконують роль каталізаторів, тобто прискорюють перебіг хімічних процесів, приміром, під час травлення. Гормони виділяються безпосередньо в кров й стимулюють або гальмують діяльність різних органів.
Нуклеїнові кислоти – найважливіші складові частини живих клітин. Ці речовини регулюють передачу спадкових ознак у ряді поколінь, а також приймають участь у процесі біосинтезу білка. Нуклеїнові кислоти – це складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Вперше їх виявлено в ядрі клітин, звідки й походить назва цих сполук (лат. nukleus – «ядро»).
Одним із важливих об’єктів вивчення в органічній хімії здавна були такі речовини, як клітковина, крохмаль, каучук, білки та ряд інших природних продуктів, які хоч й відрізняються складом, мають деякі спільні властивості. Зокрема у тому, що вони не переходять в рідкий й тим більше в газоподібний стани без розкладу. Більшість цих речовин нерозчинні, а лише деякі можуть утворювати колоїди. Подібні властивості пояснюють тим, що на відміну від більшості інших органічних сполук їх молекули складаються із тисяч й десятків тисяч атомів.
З наук про природу ви ознайомилися з фізикою, ботанікою, зоологією, анатомією й фізіологією людини та хімією. Серед цих наук хімія посідає центральне місце. Вона тісно пов’язана як з фізикою, так і з біологією, причому питання, спільні для фізики та хімії, розглядаються у спеціальних науках – хімічній фізиці та фізичній хімії; питання, які спільні для хімії й біології – у біохімії. Під час хімічних реакцій виникають різні фізичні явища: виділяється або вбирається тепло, випромінюється світло, змінюється фізичний стан речовин. Багато хімічних перетворень відбувається під дією фізичних факторів: теплоти, світлового випромінювання, електричного струму, тому хіміки у своїх дослідженнях весь час спираються на фізичні методи дослідження та на фізичні теорії. З молекулярної теорії розробленої у фізиці, розвинулась атомістична теорія, яка стала для хіміків провідною у розкритті внутрішньої суті хімічних перетворень речовин, розкрита фізична суть періодичного закону.
Якщо історію людського суспільства розглянути в «хімічному» аспекті, то взаємозв’язок людини з природою можна умовно поділити на три етапи:
1. Добування і перетворення природних речовин.
2. Синтез органічних речовин.
3. Синтез сполук, які не зустрічаються в природі.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...