Сьогодні нам відомо, наскільки може бути небезпечним свинець, якщо проковтнути навіть незначну кількість цього металу. Саме тому свинець при виробництві фарб та дитячих іграшок вже давно не використовується.
Однак у стародавньому Римі кухарів та виноробів хвилював лише смак, і вони не надто замислювалися над тим, як це впливає на здоров’я. А ацетат свинцю, як з’ясувалося, — це неймовірно смачно.
Багато отрут мають гіркий або кислуватий присмак, який може служити першим попередженням про те, що те, що ми намагаємося з’їсти, небезпечне для нашого здоров’я. Але на «свинцевий цукор» це правило не поширюється, і його приємний смак є головною причиною того, що ця речовина так довго залишалася популярною.
Ацетат свинцю, також відомий як «свинцевий цукор», був найпершим у довгій низці штучних підсолоджувачів. Сьогодні нам відомо, що незважаючи на те, що він виглядає безпечніше кухонної солі, насправді це надзвичайно токсична речовина з цілим букетом страшних побічних ефектів, таких, як недоумство та безпліддя. Також ацетат може призвести до відмови низки внутрішніх органів.
Саме римські винороби вперше виявили, що ацетат є (на їхню думку) чудовою речовиною, що ідеально підходить для надання солодощі певним видам вин. Ацетат не тільки давав чудовий смак: отримання його було набагато легше, ніж інші підсолоджувачі, такі як натуральний мед, наприклад. І це ще не все. Для того, щоб зробити вино ще солодшим, винороби часто кип’ятили виноград у особливих ємностях із свинцю. Після додавання в таке вино «свинцевого цукру», вміст свинцю у напої приблизно в 1000 разів перевищував гранично допустиму концентрацію.
Римські винороби вперше виявили, що ацетат є (на їхню думку) чудовою речовиною, що ідеально підходить для надання солодощі певним видам вин
Використання ацетату свинцю не обмежувалося лише вином. Приблизно п’ята частина рецептів у римській кулінарній книзі четвертого століття містить серед інших інгредієнтів та «свинцевий цукор». Більше того, ця речовина активно використовується і сьогодні, наприклад, у складі губної помади.
Папа Климент II
Смерть папи Климента II також пов’язані з ацетатом свинцю. Він помер у 1047-му році, за дуже загадкових обставин, і лише через багато років з’ясувалося, що причина була у отруєнні свинцем. Це цілком логічно, особливо якщо врахувати, що папа старанно дотримувався церковних традицій і регулярно вживав червоне вино.
Протягом багатьох століть історики вивчали причини падіння Риму. Звичайно, не існує простої та однозначної відповіді на те, що трапилося з колись могутньою цивілізацією. Проте було висунуто версії, що отруєння свинцем зіграло далеко ще не останню роль падінні Риму.
Пов'язані публікації:
Первый искусственный подсластитель был на основе свинца и убивал древних римлян
§10. Синтез органічних сполук різних класів на основі вуглеводневої сировини
Що надає каві її характерний колір і аромат?
Знайдено найстаріший плакат періодичної таблиці
Розділ 3. Органічні сполуки
Узагальнення й систематизація знань з теми «Металічні елементи та їхні сполуки»
