Розрізняють такі види забруднень: фізичні, біологічні та хімічні. Хімічні поділяють на природні та антропогенні. Природні: дія бактерій, стихійні лиха, природні геологічні процеси (пилові бурі, виверження вулканів). Антропогенні: енергетика, транспорт, сільське господарство, промисловість, комунально-промислові системи, пил, шум.
Антропогенне забрудненя – виникає в результаті діяльності людей, в тому числі їх вплив на інтенсивність природного забруднення.
Біосфера володіє великими екологічними резервами. Верхні шари атмосфери захищають нашу планету від згубних для живого космічних сонячних променів. Однак дії людини призводять до різко негативних наслідків, з якими екологічні системи не можуть справитися. Наслідки: забруднення хімічними речовинами: отруєння і забруднення прісної води; порушення геохімічних циклів; нераціональна спустошлива експлуатація природних ресурсів, що порушує здатність природи до самовідновлення; порушення клімату планети; винищення тварин і рослин, зникнення багатьох біологічних видів.
Основні забруднювачі (за даними міжнародних експертів): SО2, СО, СО2, Hg, Pg, Cd, нітроген оксид, нафта, аміак, нітрати, хлорорганічні сполуки, окремі мікробні забруднювачі крім того: інші метали, органічні розчинники, пил, сажа, смолисті речовини.
Дія забруднювачів на оточуюче середовище
На атмосферу: смог, озонові діри, парниковий ефект, кислотні осади, потепління клімату. Сучасна промисловість у все більшій кількості використовує фреони, які широко застосовуються як холодоагенти в домашніх холодильниках і рефрижераторах, як аерозольні розбризкувачі в балончиках з фарбою, лаком, парфумами. Для людини пари фреонів не шкідливі, проте вони надзвичайно стійкі й можуть зберігатися в атмосфері до 80 років. Пари фреонів з висхідними повітряними течіями потрапляють в стратосферу, де під впливом УФ-випромінювання сонця їхні молекули розпадаються, вивільняючи атоми Хлору. Ця речовина діє як дуже сильний каталізатор, розкладаючи молекули озону до кисню. Один атом Хлору здатен розкласти 100 тис молекул озону. Це спричиняє руйнуванню озонового шару.
Зниження температури Землі. Зниження прозорості атмосфери, зумовлене частинками пилу, аерозолів може бути причиною зменшення сонячної радіації, і, як наслідок, зниження температури земної поверхні. Зниження сонячної радіації всього на 1,6% здатне викликати катастрофічне зледеніння Землі.
На гідросферу: закислення водойм, нафтові плями, забруднення важкими металами. Особливе місце серед забруднювачів води посідають синтетичні миючі засоби. Ці речовини надзвичайно стійкі, зберігаються у воді роками. Більшість із них містить Фосфор, що сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей і «цвітіння» водойм, яке супроводжується різким зниженням у воді вмісту кисню, «заморами» риби, загибеллю інших тварин.
На ґрунт: закислення, засолення, вилужування ґрунтів. У гонитві за врожаєм ґрунти почали орати глибше та частіше, вносити в них величезні кількості мінеральних добрив та пестицидів. У результаті на величезних площах степової та посушливої зон ґрунти втратили здатність вбирати й пропускати воду, їхня структура деградувала, вони перенасичені шкідливими сполуками. Повсюдно врожайність ґрунтів зменшується.
На живі організми: на рослин, на тварин, на людину.
Ртуть і її сполуки
Дуже небезпечні для людини і оточуючого середовища. Джерела ртуті – пестициди, люмінесцентні лампи, руди. Ртуть здатна накопичуватись й передаватися через харчові ланцюги (забруднена вода → планктон → планктоноїдні риби → риби → птахи) і погано виводиться із організму.
Дія на організм. Ртуть викликає психічні розлади, вроджені вади дітей (виродки).
У 60-ті роки в Японії в результаті отруєння рибою померло 50 рибалок і рибний промисел заборонили. На дні затоки Мінамата знаходиться біля 600 т. ртуті.
Свинець
Джерела забруднення: акумуляторні батареї, свинцеві труби, кабельні покриття, гази автомобілів, свинцеві фарби, пігменти, відходи ТЕС. Щорічно добувають 3 млн. т. свинцю.
Дія на організм. Порушує обмін речовин, являється інгібітором ферментів; у дітей викликає розумову відсталість, захворювання мозку. Він може змінювати кальцій у кістках. Органічні сполуки свинцю ще більш токсичні. ВООЗ він віднесений до самих небезпечних речовин.
Кадмій
Щорічно випускають його 20000 т. В Балтійське море щорічно потрапляє його 100 т. Використовується у гальваніці, виробництві полімерів, фарб пігментів, срібно-кадмієвих акумуляторів. В одній цигарці міститься 1-4 мг.
Дія на організм. Порушує ферментативний обмін, центральну нервову систему, накопичується в нирках (викликає утворення каменів). Одноразова доза 30-40 мг може бути смертельною.
Нагромаджуватись метали можуть як в певних організмах так і органах:
| Аl плавуни | Y, La, Nd папороть | As, Sr бурі водорості |
| Zn кишковопорожнинні губки | V асцидії | Ge молюски |
| F хребетні | As, V, ТІ, Hg, Al волосся, нігті | Si хвощі, губки |
| Fe бактерії, планктон | Zn, Sr статеві залози | Li деякі рослини |
| V асцидії | Cd, Hg, Mn нирки | Cu мозок |
| Cu мозок | Sn кишківник | Ва слизова оболонка ока |
Заходи захисту оточуючого середовища
Міжнародне екологічне співробітництво в галузі охорони природи розпочалося в 50-60-х роках. Було створено десятки органів, центрів і програм з охорони довкілля. Дуже важливо є «Партія морів», ЮНЕП, ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), МАГATE, громадська організація Грінпіс «Зелений світ».
Пов'язані публікації:
§5. Природні джерела органічних речовин. Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання
§9. Охорона довкілля під час переробки і використання вуглеводневої сировини
§23. Склад мила, його мийна дія. Понятта про синтетичні мийні засоби, їх види, охорона довкілля від забруднення ними
§4. Органічні речовини в живій природі. Рівні структурної організації органічних речовин
§20. Спільні й відмінні ознаки органічних та неорганічних речовин
§22. Органічні сполуки в побуті. Правила поводження з ними
