§3. Ознайомлення з лабораторним посудом та обладнанням

У процесі вивчення хімії доводиться проводити чимало дослідів, для чого використовують спеціальне обладнання і посуд.

У хімії застосовується особливий посуд із тонкостінного і товстостінного скла. Вироби із тонкостінного скла стійкі до зміни температур, в них проводять хімічні операції, які потребують нагрівання. Хімічний посуд із товстостінного скла нагрівати не можна. За призначенням скляний посуд буває загального призначення (мал. 1), спеціального призначення (мал. 5) та мірний (мал. 7). Посуд загального призначення використовують для виконання більшості робіт.

Тонкостінний скляний посуд загального призначення

Рис. 1. Посуд загального призначення: а) пробірки; б) хімічні склянки; в) колби; г) газовідвідні трубки.

Пробірками користуються виконуючи досліди з невеликими кількостями розчинів або твердих речовин, для демонстраційних дослідів. Скористаємося посудом для виконання дослідів.

Дослід 1

Наллємо у дві маленькі пробірки по 1-2 мл. розчину хлоридної кислоти. В одну добавимо 1-2 краплі лакмусу, а другу – стільки ж метилового оранжевого. Спостерігаємо зміну кольору індикаторів. Лакмус набуває червоного, а метиловий оранжевий – рожевого кольору.

Рис. 2. Зміна кольору індикаторів у розчині хлоридної кислоти.

Дослід 2

Наллємо у три маленькі пробірки по 1-2 мл розчину натрій гідроксиду. В одну добавимо 1-2 краплі лакмуса, колір стає синім (мал. 2а). У другу – стільки ж метилового оранжевого – колір стає жовтим (мал. 2б).  У третю – фенолфталеїну, колір стає малиновим (мал. 2в ). Отже, за допомогою індикаторів можна визначити середовище розчинів.  

Рис. 3. Зміна кольору індикаторів у розчині лугу.

Дослід 3

У велику пробірку вмістимо трохи соди натрій гідроген карбонату і доллємо 1-2 мл розчину оцтової кислоти. Одразу ж спостерігаємо своєрідне «закипання» суміші цих речовин. Таке враження створюється завдяки бурхливому виділенню бульбашок вуглекислого газу. Якщо запалений сірник внести у верхню частинку пробірки під час виділення газу, він гасне не догорівши.  

Рис. 4. Взаємодія соди з оцтом.

У колбах розчиняють речовини, здійснюють фільтрування, титрування розчинів. Хімічні склянки застосовують для проведення реакцій осадження, розчинення твердих речовин під час нагрівання. До групи спеціального призначення відноситься посуд, який застосовують з певною метою. У товстостінному посуді виконують досліди, які не потребують нагрівання. Найчастіше у ньому зберігають реактиви. З товстого скла також виготовляють крапельниці, лійки, газометри, апарат Кіппа, скляні палички.

Рис. 5. Товстостінний посуд: а) апарат Кіппа; б) прилад для збирання газів; в) склянки; г) крапельні лійки; ґ) склянки для зберігання твердих речовин; д) склянки з притертими пробками; е) скляні палички й трубочки.

Дослід 4

Одну скляну паличку вмочимо в концентрований розчин хлоридної кислоти, а другу – в розчин нашатирного спирту. Наблизимо палички одна до одної, спостерігаємо утворення «диму без вогню».

Рис. 6. Взаємодія хлоридної кислоти з амоніаком.

До мірного посуду належать піпетки, бюретки, колби, циліндри, мензурки, склянки (мал. 7). Мірним посудом точно визначають об’єм рідин, виготовляють розчини різних концентрацій.

Рис. 7. Мірний скляний посуд: а) мірні циліндри; б) колби; в) склянка; г) бюретки; ґ) крапельниці.

Крім скляного посуду в лабораторії використовують фарфоровий посуд: чашки, тиглі, ступки (мал.). Фарфорові чашки застосовують для випаровування розчинів, а фарфорові тиглі – для прожарювання речовин у муфельних печах. У ступках подрібнюють тверді речовини.

Рис. 8. Фарфоровий посуд: а) тигель; б) чашка для випаровування; в) ступка з товкачиком.

 Лабораторне обладнання

Для нагрівання речовин у хімічних лабораторіях використовують спиртівки, електричні плитки із закритою спіраллю, водяні бані, а при наявності газу – газові пальники. Можна користуватися і сухим пальним, спалюючи його на спеціальних підставках.

Рис. 9. Нагрівальні прилади: а) спиртівка; б) електрична баня з штативом для пробірок; в) електрична плита; г) газові пальники.

Велике значення під час виконання хімічних експериментів має допоміжне приладдя: металевий штатив, штатив для пробірок, тигельні щипці, азбестова сітка.

Рис. 10. Лабораторне обладнання: а) штатив металевий; б) штатив для пробірок; в) металева ложечка для спалювання речовин; г) тримач для пробірок; ґ) тигельні щипці; д) азбестова сітка.

Для зважування речовин використовують терези.

Рис. 11. Лабораторні терези: а) аптечні; б) технохімічні; в) аналітичні.

Підсумок

• Під час роботи в хімічному кабінеті необхідно дотримуватися правил техніки безпеки.
• Правильне виконання лабораторно-практичних робіт залежить від наявності достатньої кількості лабораторного посуду та обладнання.

1. Яких вимог повинні дотримуватись учні під час роботи в хімічному кабінеті?
2. Назвіть правила поведінки в хімічному кабінеті.
3. Який лабораторний посуд використовують для виконання лабораторно-практичних робіт?
4. Назвіть основне лабораторне обладнання, його призначення.

Пов'язані публікації:

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті 4.6. Хімічні властивості кислот та способи їх добування §35. Хімічні властивості оцтової кислоти §9. Дисоціація кислот, лугів і солей у водних розчинах §22. Органічні сполуки в побуті. Правила поводження з ними §4. Речовини, матеріали