Поширеність у природі
За поширенням у природі Ферум посідає четверте місце серед елементів. Зустрічається виключно у сполуках. У земній корі його міститься 4,65%. Це дуже багато, але людям доступна мала його кількість: більша частина перебуває в розсіяному стані. Основні мінерали, що містить Ферум – це залізняки:
- червоний залізняк (гематит) – Fe2O3;
- магнітний залізняк (магнетит) – Fe3O4;
- шпатовий залізняк (сидерит) – FeCO3;
- бурий залізняк (лимоніт) – Fe2O3 ∙ H2O;
- пірит – FeS2.
Найбагатшими родовищами гематиту на Україні є Криворізький залізорудний басейн; лимоніту – Керченське родовище. У воді багатьох мінеральних джерел містяться солі Феруму, наприклад гідрогенкарбонат Fe(HCO3)2. В організмі дорослих людей всього біля 3,5 г Феруму. Основна його маса входить до складу еритроцитів (75%). Багато Феруму в печінці, селезінці та кістковому мозку. Чимало його в цитоплазмі, де за його участю відбувається процес внутріклітинного дихання.
Зрідка зустрічається самородне залізо космічного (метеоритного) походження: залізо входить до складу метеоритів.
Застосування заліза
Застосування заліза в людській цивілізації поклало початок залізному віку. Бронза давала засоби праці і зброю, але не могла замінити кам’яне знаряддя. Це зробило залізо. З усіх металів залізо має найбільше значення у житті людини. Уся сучасна техніка пов’язана із застосуванням заліза та його сплавів. Це пояснюється здатністю його значно поліпшувати фізико-хімічні властивості під впливом різних компонентів.
Залізо здатне швидко намагнічуватися й розмагнічуватися, тому його застосовують для виготовлення осердя електромагнітів, електромашин, трансформаторів. Його використовують для виготовлення мембран мікрофонів, як каталізатор при синтезі амоніаку та деяких органічних сполук.
Найбільше на практиці використовують сплави заліза – чавун і сталь. Сплави заліза є основою машинобудування.
Із чавуну виготовляють масивні деталі машин, грати мостів, труби, хімічну апаратуру, різні художні вироби. З нього зроблено всесвітньо відому огорожу літнього саду в Петербурзі. Чавун із домішками магнію стає дуже міцним і не крихким. З такого чавуну виготовляють колінчасті вали суднових двигунів.
Із сталі виготовляють вимірювальні і ріжучі інструменти, кузови автомобілів, побутові холодильники, пральні машини, дахове залізо, консервні банки. Сталі з особливими властивостями (нержавіючі, жаростійкі, магнітні) використовують для виготовлення деталей газових турбін, реактивних двигунів, ракетних установок, обладнання у хімічній, харчовій та інших галузях промисловості. У побут нержавіюча сталь увійшла у вигляді ножів, ложок, виделок та різних предметів загального вжитку. Вироби із сталі прикрашають арки станцій метрополітену. Сполуки заліза використовують в медицині для лікування анемій (недостатня кількість червонокрівців).
Руйнування заліза в природних умовах
Усім відомо, що залізні вироби під дією повітря, дощу, вологи іржавіють, тобто залізо покривається жовто-бурою іржею і переходить у стан таких хімічних сполук, які містяться в рудах. Чисте, метеоритне залізо не підлягає корозії. Але залізо, яке добувають на Землі містить домішки інших елементів. Корозійне руйнування заліза та його сплавів зумовлене перебігом таких реакцій:
а) в атмосфері кисню: 4Fe + 3O2 → 2Fe2O3;
б) у вологому повітрі: 2Fe + 2H2O + O2 = 2Fe(OH)2 або
4Fe(OH)2 + 2H2O + O2 = 4Fe(OH)3.
Процес руйнування металів називається корозією (з латинської korrodere – «роз’їдати»).
Іржа легко відшаровується, вона пухка, проникна для кисню і вологи. Тому шар іржі не захищає залізо від подальшого руйнування. У результаті корозії поступово руйнуються металеві конструкції, деталі машин, стають непридатними інструменти.
Особливо сильної корозії зазнають металеві матеріали в апаратах хімічної промисловості від дії кислот, лугів та інших агресивних речовин, до того ж, як правило, за високих температур і підвищеного тиску. Пряма втрата заліза від корозії складає понад 10% щорічної виплавки металу, це – понад 20 млн. тонн заліза в світі. Вчені вважають, що кожна шоста домна працює на повернення збитків від корозії.
Проте шкода від корозії не зводиться лише до втрати металу через його руйнування. Величезні витрати пов’язані з:
- виведенням із ладу деталей, обладнання і цілих механізмів;
- витратами на ремонт пошкоджених деталей машин та обладнання або їх заміну;
- втрата нафти та газу з пошкоджених трубопроводів;
- втрата здоров’я і життя під час аварій, пов’язаних із пошкодженням деталей машин;
- витратами на захист від корозії.
Підсумок
- Ферум належить до числа найбільш поширених елементів у природі (четверте місце).
- У Землі Ферум зустрічається виключно у сполуках.
- Залізо і його сплави є основою машинобудування.
- Корозія – це руйнування металів і сплавів під дією умов оточуючого середовища.
?
- У якому вигляді зустрічається Ферум у природі?
- До складу яких залізняків входить Ферум?
- Наведіть приклади застосування заліза.
- Що таке корозія металів?
- Які наслідки процесу ржавіння заліза.
- Назвіть компоненти довкілля, що спричиняють корозію металів?
Цифри і факти
• Величезну масу заліза витрачено на всі війни земної кулі. Лише у першу світову війну було витрачено 200 млн. тонн сталі, за другу світову війну – близько 800 млн. тон. За останні три роки другої світової війни було виготовлено 660 тис гармат, більше 1 млн. кулеметів, біля 6 млн. автоматів. Із сплавів заліза виготовляють танки, бронеавтомобілі, артилерійські установки, бронепоїзди та інше.
• Російська назва заліза («железо») походить від слова «жель», що означає «блищати». «палати». Поширеність і відносна простота добування із руд зробили залізо доступним ще у давнину – залізний вік прийшов на зміну бронзовому у другому тисячолітті до нашої ери.
• У 1910 році в Стокгольмі, на міжнародному геологічному конгресі радянський вчений А. Е. Ферсман «намалював картину», яка могла відбутися на Землі, якби наступив «залізний голод». «На вулицях жах руйнування: ні вагонів, ні потягів, ні автомобілів; навіть камінь перетворився б у глиняну масу, рослини загинули б. Руйнівна буря пронеслася б над землею і смерть людства стала б неминуча, хоча людина не дожила б до цього часу, втративши три грами Феруму зі свого тіла». За прогнозами вченого, він мав наступити до 1970 року.
• Перше залізо, яке потрпило до рук людини було не земного, а космічного походження – метеоритне, тому його назвали «небесним каменем». Щорічно на Землю випадали тисячі тон метеоритної речовини, деякі зі вмістом 90 відсотків Феруму.
• Найбільший метеорит знайдено 1920 року в Африці, який важив 60 тон. У 1895 році у льодах Гренландії знайшли метеорит масою 34 тони. У кінці минулого століття в аризонській пустелі знайдена вибоїна розміром 1200х175 метрів – слід гігантського метеорита.
• У давнину залізо цінувалося більше за золото. У Сародавньому Римі з нього виготовляли шлюбні обручки. У гробницях фараонів знайдено залізні шоломи, зброя.
• Залізо – метал-трудівник. Уже на початку ХІХ століття із кожних 100 кг металу, який використовували у промисловості і сільському господарстві – 95% припадає на залізо. Однак залізною зброєю руйнується все те, що людина створювала із заліза і за його допомогою.
• У 1778 році побудовано перший залізний міст, 1778 – перший залізний водопровід, 1818 – перший залізний корабель.
• Добувати чисте залізо на Землі ще не навчилися, тому воно й іржавіє. В Індії є колонна із чистого заліза, ймовірно метеоритного походження, висотою 7 метрів, вагою 6,5 тон, даіметром 30-42 см, яка не іржавіє.
Домашній експеримент
Очистка від іржі
Листки й стебла картоплі або помідор подрібніть ножем і залийте слабким розчином хлоридної кислоти (5%). Аптечну кислоту розводять водою навпіл. Посудину із сумішшю закрийте і дайте настоятися. Через 5-7 днів злийте екстракт і приготуйте травильний розчин. Якщо іржі багато, то на 5 об’ємів екстракту добавте 40 об’ємів хлоридної кислоти і 30 об’ємів води. Якщо іржі небагато то на 5 об’ємів екстракту добавте 10 об’ємів кислоти. Можна добавити невелику кількість води. У травильний розчин опустіть іржаву деталь. Вона швидко стане як нова, а метал при цьому не зруйнується.