Для складання пропорцій беремо такі відношення: m/m; V/V; υ/υ, якщо: m (г), то V (л); m (кг), то V (м3); m (мг), то V (мл).
Визначення маси однієї речовини за відомою масою іншої речовини
Приклад 1. Скільки грамів хлоридної кислоти необхідно витратити, щоб розчинити залізо, маса якого 5,6 г?
1. Записуємо скорочену умову задачі.
2. Пишемо рівняння реакції. Підкреслюємо формули речовин, які нас цікавлять за умовою задачі. Над формулами цих речовин записуємо дані з умови задачі.
3. Під формулами цих речовин зазначаємо кількість речовини (рівна коефіцієнту), молярну масу і масу. Масу їх розраховуємо за формулою: m = υ • M.
4. Складаємо пропорцію і розв’язуємо її.
5. Записуємо відповідь.
Дано:
m(Fe) = 5,6 г
Розв’язання:
m(HCl) – ?
x/73 = 5,6/56; x = 73•5,6/56 = 73•1/10 = 7,3 г.
Відповідь: щоб розчинити залізо, маса якого 5,6 г, необхідно 7,3 г HCl.
Визначення об’єму однієї речовини за відомою масою іншої
Якщо за умовою задачі нас цікавить газ, то для визначення його об’єму замість молярної маси беремо молярний об’єм: Vm = 22,4 л/моль, і тоді:
V = υ · Vm, де υ – кількість речовини (коефіцієнт).
Приклад 2. Який об’єм водню (н. у.) виділиться під час електролізу води, маса якої 3,6 г?
1. Записуємо скорочену умову задачі.
2. Записуємо рівняння реакції. Підкреслюємо формули речовин, які нас цікавлять за умовою задачі. Над формулами цих речовин записуємо дані з умови задачі.
3. Під формулами цих речовин записуємо кількість речовини (коефіцієнт). За молярним об’ємом визначимо об’єм водню, а за молярною масою – масу води.
4. Складаємо пропорцію і розв’язуємо її.
5. Записуємо відповідь.
Дано:
m(H2O) = 3,6 г
Розв’язання:
V(H2) – ?
3,6/36 = x/44,8; x = 3,6•44,8/36 = 4,48 (л).
Відповідь: під час електролізу води масою 3,6 г виділиться 4,48 л водню.
Обчислення кількості речовини одного реагента за відомою кількістю речовини іншого реагента або продукту реакції
Кількість речовини реагентів і продуктів реакції відносяться між собою, як їх коефіцієнти в хімічному рівнянні.
Приклад 3. Яку кількість речовини вуглецю можна спалити у кисні кількістю речовини 5 моль?
1. Записуємо скорочену умову задачі.
2. Записуємо рівняння реакції. Підкреслюємо формули речовин, які нас цікавлять за умовою задачі. Над формулами цих речовин записуємо дані з умови задачі.
3. Якщо за умовою задачі нас цікавлять лише кількості речовин, то для розрахунків беремо коефіцієнти. Під формулами цих речовин записуємо кількість речовини, яка відповідає їх коефіцієнтам.
4. Складаємо пропорцію і розв’язуємо її.
5. Записуємо відповідь.
Дано:
υ(O2) = 5 моль
Розв’язання:
υ(C) – ?
x/1 = 5/1; x = = 5 (моль).
Відповідь: У кисні кількістю речовини 5 моль можна спалити вуглець кількістю речовини 5 моль.
Обчислення об’єму одного реагента за відомою кількістю речовини іншого реагента
Приклад 4. Який об’єм кисню (н. у.) витратиться на окиснення заліза кількістю речовини 0,2 моль?
1. Записуємо скорочену умову задачі.
2. Складаємо рівняння реакції. Підкреслюємо формули речовин, які нас цікавлять за умовою задачі. Над формулами цих речовин записуємо дані з умови задачі.
3. Під формулою заліза записуємо кількість речовини, а під формулою кисню – кількість речовини, молярний об’єм і об’єм.
4. Складаємо пропорцію і розв’язуємо її.
5. Записуємо відповідь.
Дано:
υ(Fe) = 0,2 моль
Розв’язання:
V (O2) – ?
0,2/4 = х/67,2; x =67,2•0,2/4 = 3,36 (л).
Відповідь:V(O2) = 3,36 л.
Обчислення маси одного реагента за відомою кількістю речовини іншого реагента або продукту реакції
Приклад 5. Яку масу речовини вуглецю можна спалити у кисні кількістю речовини 5 моль?
1. Записуємо скорочену умову задачі.
2. Записуємо рівняння реакції. Підкреслюємо формули речовин, які нас цікавлять за умовою задачі. Над формулами цих речовин записуємо дані з умови задачі.
3. Якщо за умовою задачі нас цікавлять кількості речовин, то для розрахунків беремо коефіцієнти. Під формулами цих речовин записуємо кількість речовини, яка відповідає їх коефіцієнтам.
4. Складаємо пропорцію і розв’язуємо її.
5. Записуємо відповідь.
Дано:
υ(O2) = 5 моль
Розв’язання:
υ(C) – ?
x/12 = 5/1; x=12•5/1 = 60 г.
Відповідь: У кисні кількістю речовини 5 моль можна спалити вуглець масою 60 г.
Обчислення об’єму одного реагента за відомим об’ємом іншого реагента або продукту реакції
Приклад 6. Який об’єм кисню необхідний для спалювання метану (CH4) об’ємом 3 м3?
Дано:
V(CH4) = 3 м3
Розв’язання:
1. Спочатку складаємо рівняння реакції:
CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O;
V(CH4) : V(O2) = 1 : 2. З рівняння реакції видно, що на спалювання одного об’єму метану необхідно затратити два об’єми кисню.
1 коментар
Святослав
У 409 завданні відповідь 44.8 л – правильна?