Якщо взяти (за однакових умов) однакові об’єми різних газів, наприклад, азоту і водню, то в них міститиметься однакова кількість молекул, але маси взятих об’ємів будуть різними. Маса азоту буде у стільки разів більша за масу водню, у скільки разів відносна молекулярна маса азоту більша, ніж відносна молекулярна маса водню.
M(N2) = 28 г/моль, M(Н2) = 2 г/моль,
28 : ׃14 c = 2.
Газ азот у 14 разів важчий за газ водень.
Виходить, що маси однакових об’ємів газів повинні співвідноситись, як їхні відносні молекулярні або молярні маси: m1/m2 = M1/M2, де m1 та m2 – маси першого і другого газів; M1 і M2 – молярні маси першого і другого газів.
Відношення маси певного об’єму газу до маси такого ж об’єму іншого газу (взятих за однакових температури і тиску) називається відносною густиною першого газу за другим. Позначається D. Ця величина не має розмірності: D = m1/m2 або D = M1/M2.
Найчастіше густину різних газів визначають відносно водню, як найлегшого з газів. Тоді густина будь-якого газу за воднем обчислюється за такою формулою:
Якщо густину певного газу визначають за повітрям, киснем, азотом, гелієм, метаном, то використовують такі формули відповідно:
Обчислення відносної густини газів
Приклад 28. Обчисліть відносну густину метану (СН4) за воднем.
Дано: CH4 |
M(CH4) = 16 г/моль |
Розв’язання: Dн2(CH4) = M(CH4) : M(H2) ; |
Dн2(CH4) – ? |
Відповідь: Dн2(CH4) = 8. Метан у 8 разів важчий за водень.
Приклад 29. Обчисліть відносну густину кисню за воднем.
Дано: О2 |
M(О2) = 32 г/моль; M(H2) = 2 г/моль. |
Розв’язання: Dн2(O2) = M(О2) : M(H2) = 32г/моль : 2г/моль = 16. |
Dн2(O2) – ? |
Відповідь: кисень у 16 разів важчий за водень.