Спирти виявляють високу реакційну здатність завдяки наявності в їхніх молекулах функціональної гідроксильної групи ОН. Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.
1. Горіння спиртів
При підпалюванні спирт горить світлим полум’ям із виділенням великої кількості теплоти. Під час горіння виділяється вуглекислий газ й вода: C2H5OH + 3O2 → 2CO2 + 3H2O.
2. Реакція окиснення
Якщо в спирт занурити розжарену мідну спіраль, покриту чорним нальотом купрум (ΙΙ) оксиду, то спіраль стане блискучою, з’явиться специфічний запах альдегіду. Цю реакцію використовують для якісного визначення спиртів.
Рис. 54. Якісна реакція на спирт.
а) розжарена мідна спіраль; б) спирт; в) відновлена спіраль.
3. Взаємодія спирту з лужними металами
При дії на спирти лужних металів відбувається заміщення Гідрогену гідроксильної групи на атом металу. При цьому утворюються алкоголяти. Алкоголяти, утворені метиловим спиртом, називають метилатами, етиловим спиртом – етилатами:
2C2H5OH (етанол) + 2Na → 2C2H5ONa (натрій етилат) + H2.
Спирти, подібно до води, бурхливо взаємодіють з металічним натрієм. Наступні спирти (пропіловий, аміловий) реагують слабше, а вищі реагують лише при нагріванні. З лугами спирти за звичайних умов алкоголятів не утворюють.
В суху пробірку поміщають невеликий шматочок металічного натрію (розміром з горошину), очищеного й просушеного фільтрувальним папером та доливають туди 2-3 мл спирту. До пробірки приєднують трубку з відтягнутим кінцем й підпалюють газ, що виділяється. Газ горить, отже це – водень.
Рис. 55. Взаємодія етанолу з металічним натрієм.
Коли реакція закінчиться, білу масу виливають в порцелянову чашку й випарюють її на водяній бані до одержання білого порошку – натрій етилату. Реакція з натрієм дає привід зарахувати спирт до класу кислот. Але спирти не забарвлюють лакмус у червоний колір, практично не взаємодіють з розчинами лугів, тому спирти не відносяться до кислот.
4. Взаємодія спирту із галогеноводнями
У присутності водовіднімаючого засобу, такого як концентрована сульфатна кислота, спирти реагують із галогеноводневими кислотами з утворенням галагенопохідних насичених вуглеводнів. На відміну від попередньої реакції, при взаємодії спиртів з галогеноводнями в процесі бере участь ОН–група повністю:
C2H5OH (етанол) + HCl → C2H5Cl (хлоретан) + H2O.
5. Дегідратація спиртів
У присутності водовіднімаючого засобу (концентрована сульфатна кислота, цинк хлориду) й підвищеної температури від молекул спиртів відщеплюється вода. Процес дегідратації може відбуватися двома різними шляхами, залежно від умов:
а) якщо дегідратація відбувається при нагріванні спирту (до 140°С) з достатньою кількістю концентрованої сульфатної кислоти, то відбувається утворення ненасиченого вуглеводню:
C2H5OH (етанол) 
CH2 = CH2 (етилен) + H2O;
б) якщо дегідратація відбувається за вищої температури при надлишку спирту, молекула води відщеплюється від двох молекул спирту, внаслідок чого утворюється етер:
2C2H5OH (етанол) 
C2H5 – O – C2H5 (діетиловий етер) + H2O
Загальна формула етерів R-O-R
У промисловості діетиловий етер одержують, пропускаючи пари спирту над алюміній оксидом при 250°С.
Етери – органічні речовини, молекули яких складаються з вуглеводневих радикалів, сполучених через атом Оксигену. Загальна формула етерів R–O–R. Радикали можуть бути однаковими (при взаємодії молекул одного спирту) або різними (при взаємодії молекул різних спиртів):
CH3OH (метанол) + C2H5OH (етанол)
CH3 – O – C2H5 (метилетиловий етер) + H2O.
Загальна формула еcтерів R-COO-R
6. Взаємодія спиртів з кислотами
Спирти реагують з органічними кислотами з утворенням естерів:
CH3 – COOH (оцтова кислота) + HO – C2H5 (етиловий спирт) →
CH3 – COO – C2H5 (оцтово–етиловий естер) + H2O.
Схема 10. Хімічні властивості спиртів
Підсумок:
- Спирти є нейтральними речовинами й не дисоціюють на йони.
- При дії на спирти лужних металів відбувається заміщення атома Гідрогену гідроксильної групи на атом металічного елемента.
- При взаємодії спиртів з концентрованими галогеноводневими кислотами утворюються галогенопохідні вуглеводнів.
- Якісною реакцією на спирти є їх взаємодія з розжареним CuO – мідь відновлюється.
- Спирти піддаються дегідруванню й дегідратації.
?
- Чи можна віднести спирти до кислот або основ? Чому?
- Про які властивості (кислотні чи основні) свідчить можливість взаємодії спиртів з лужними металами?
- Про які властивості (кислотні чи основні) свідчить можливість взаємодії спиртів з галогеноводнями?
- Яка реакція є якісною на спирти? Чому?
- Що таке реакція дегідратації?
- Які продукти можуть утворитися під час дегідратації спиртів? Від чого це залежить?
1 коментар
Леся
чому в спирті немає газів?