Розчини кислот, лугів і солей у воді
На межі XVIII-XIX століть, для дослідження властивостей речовини почали застосовувати електричний струм й звернули увагу на те, що одні речовини, перебуваючи у водному розчині, проводять електричний струм, а інші – не проводять. Речовини, які проводять струм у водному розчині або розплаві не проводять його в сухому вигляді.
Якщо занурити електроди в суху кухонну сіль, замкнути електричне коло, як показано на рисунку 21, то лампочка не засвітиться.
Отже, суха сіль електричного струму не проводить. Такий самий результат одержимо, якщо електроди занурити у дистильовану воду. Проте лампочка яскраво спалахне, якщо змішати сіль із дистильованою водою і занурити електроди у водний розчин солі. Електричний струм проводять також водні розчини лугів і кислот. Розчин цукру у воді електричного струму не проводить.
Чому водні розчини одних речовин проводять електричний струм, а інші – не проводять?
Електричний струм – це спрямований рух електронів. Електрична провідність розчинів електролітів зумовлена наявністю в них позитивно і негативно заряджених йонів, які утворюються з молекул або кристалів речовин під впливом води. У речовин з йонним або ковалентним сильнополярним хімічним зв’язком під дією полярної молекули води такі йони утворюються. Але якщо ці речовини розчинити в інших неполярних розчинниках (бензин, гас), йони не утворюються і струму вони проводити не будуть. У ковалентних неполярних сполуках йонів немає, неполярні молекули не притягуватимуть диполі води, тому розчин, наприклад, цукру струму не проводить.
Отже, у водних розчинах кислот, солей і лугів виникають заряджені частинки – йони, завдяки чому їх розчини проводять електричний струм.
Електроліти і неелектроліти
Речовини | |
Електроліти Електролітами називають речовини,водні розчини яких проводять електричний струм. До таких речовин належать солі, луги і кислоти. У цих речовинах є іонний або ковалентний сильнополярний хімічний зв’язок. |
Неелектроліти Неелектролітами називають речовини, водні розчини яких не проводять електричного струму. До таких речовин належать, наприклад, кисень, азот, водень, метан, цукор та ін. Для цих речовин характерний ковалентний неполярний зв’язок. |
Серед електролітів є йонні та молекулярні речовини.
Поділ речовин на електроліти і неелектроліти вперше запропонував англійський учений М. Фарадей, який відкрив закони електролізу, запровадив основну електрохімічну термінологію. Одним із перших розпочав вивчати реакції, які відбуваються у присутності каталізаторів.
Отже, електролітами можуть бути лише речовини з йонним і ковалентним полярним типом хімічного зв’язку. Крім того, молекули розчинника також повинні бути полярними. Лише за таких умов можна очікувати розщеплення молекул або кристалів речовини на йони. Нерозчинні у воді солі, основи є неелектролітами.
Теорія електролітичної дисоціації
Йони – заряджені частинки
Для пояснення особливостей водних розчинів електролітів шведський вчений С. Арреніус у 1887 році запропонував фізичну суть теорії електролітичної дисоціації.
С.А. Арреніус у 1887 р. сформулював положення про електролітичну дисоціацію.
Він довів, що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електролітичного струму. Пізніше його теорія була розвинута багатьма вченими на основі вчення про будову атомів і хімічний зв’язок. Сучасний зміст цієї теорії можна звести до таких положень:
Катіони – позитивно заряджені йони
1. Електроліти під час розчинення у воді розпадаються (дисоціюють) на йони – позитивні і негативні. (Слово «йон» – з грецької означає «мандрівний». У розчині йони безладно переміщуються у різних напрямках).
Аніони – негативно заряджені йони
2. Електролітична дисоціація – оборотний процес, – паралельно з розщепленням молекул на йони відбувається процес сполучення йонів.
3. Під дією електричного струму йони набувають спрямованого руху: позитивні йони переміщуються до катода, тому називаються катіонами, негативно заряджені – до анода, тому називаються аніонами.
4. Йони відрізняються від атомів як будовою так і властивостями.
Атом Na ; йон Na .
Наприклад, атоми Натрію утворюють просту речовину – метал натрій з чітко вираженими металічними властивостями. Атоми Натрію легко віддають електрон зовнішнього рівня, тому атоми хімічно активні, за звичайних умов окиснюються на повітрі, реагують з водою та інше. Йони Натрію не віддають електронів, тому не можуть окиснюватися і з водою не реагують. Атоми Хлору утворюють просту речовину Хлор – отруйний газ з різким неприємним запахом. Атоми Хлору легко приєднують електрон, тому відновлюються. Йони Хлору електронів не приєднують. Кухонна сіль NaCl утворена йонами Na+ і Cl– не отруйна, немає запаху, не містить металічного натрію.
Підсумок:
- Процес розпаду речовин на йони під час їх розчинення називають електролітичною дисоціацією.
- Електроліти проводять електричний струм. Це речовини з йонним або ковалентним полярним зв’зком.
- Неелектроліти не проводять електричний струм. Це речовини з ковалентним неполярним зв’язком.
- Йони – це заряджені частинки, в які перетворюється атом в результаті віддачі або приєднання електронів.
- У розчинах електролітів, що є молекулярними речовинами, відбувається два процеси. Перший – розпад молекул на йони (дисоціація), а другий – сполучення молекул у йони (асоціація).
?
- Поясніть, чому розчин кухонної солі проводить електричний струм, а розчин цукру – ні.
- Які речовини відносяться до електролітів? Дайте визначення.
- Які речовини відносяться до неелектролітів? Дайте визначення.
- Що називається електролітичною дисоціацією?
- Чим обумовлена електрична провідність розчинів електролітів?