Йонні реакції
При взаємодії електролітів сполучається тільки протилежно заряджені йони. Якщо при цьому утвориться нова речовина у вигляді осаду, газу, слабкого електроліту, то такі реакції можна вважати необоротними, тобто як такі, що йдуть до кінця. Такі реакції називаються йонними і записують їх йонними рівняннями.
Реакції у водних розчинах електролітів є реакціями між йонами і називаються йонними реакціями.
При складанні реакцій йонного обміну слід пам’ятати:
Щоб зробити висновок про перебіг реакцій йонного обміну до кінця треба використати дані таблиці розчинності солей, основ і кислот у воді. Розглянемо реакцію утворення нерозчинної сполуки аргентум хлориду із натрій хлориду і аргентум нітрату.
Складаємо молекулярне рівняння реакції:
NaCl + AgNO3 = AgCl↓ + NaNO3.
За таблицею розчинності бачимо, що сполуки NaCl, AgNO3 і NaNO3 розчинні, тому у водному розчині вони знаходяться у вигляді йонів. AgCl – нерозчинна, формула цієї речовини залишаються у молекулярному вигляді, за нею вказуємо стрілочку вниз.
Записуємо повне йонне рівняння: Na+ + Cl– + Ag+ + NO3– = AgCl↓ + Na+ + NO3–.
Відмічаємо йони, які в процесі реакції не зазнали змін і вилучимо їх з правої та лівої частини рівняння (скорочуємо). Утворення осаду зводиться до взаємодії йонів Ag+ і Cl–, так як утворилася нерозчинна сполука AgCl. Всі інші йони участі в реакції не прийняли. Записуємо скорочене йонне рівняння: Ag+ + Cl– = AgCl↓.
Скорочене йонне рівняння показує між якими йонами практично відбулася реакція, що призвела до зв’язування йонів. В цій реакції вам були відомі вихідні речовини для отримання вказаної сполуки. Але на практиці часто доводиться самому підбирати вихідні речовини.
Наприклад, якими речовинами ви можете скористатися, щоб добути нерозчинну сполуку BaSO4. Для утворення BaSO4 прийняли участь йони Ba2+ + SO42– = BaSO4. Зрозуміло, що вихідні речовини мають бути розчинні. Знаходимо в таблиці розчинності розчинні сполуки барію. Це можуть бути: Ba(OH)2, Ba(NO3)2, BaCl2, BaI2. Тепер знаходимо в таблиці розчинності розчинні сполуки з аніоном SO42–. Це можуть бути: H2SO4, Li2SO4, K2SO4, MgSO4, ZnSO4 та інші. Підбираємо дві довільні речовини з цих груп, наприклад BaCl2 і Na2SO4.
Йонні реакції – реакції між йонами.
Складаємо молекулярне рівняння реакції:
BaCl2 + Na2SO4 = BaSO4↓ + 2NaCl.
Записуємо повне йонне рівняння: Ba2+ + 2Cl– + 2Na+ + SO42– = BaSO4 + 2Na+ + 2Cl–.
Вилучивши з правої та лівої частини рівняння ті йони, які не змінили свого складу впродовж реакції, запишемо йони, які практично провзаємодіяли між собою: Ba2+ + SO42– = BaSO4 (скорочене йонне рівняння).
Цю нерозчинну сполуку можна отримати іншим способом. Аніон SO42– входить до складу сульфатної кислоти. Кислоти взаємодіють з оксидами металічних елементів, гідроксидами і солями з утворенням солі. Для прикладу використаємо барій оксид.
Записуємо молекулярне рівняння реакції, і підкреслюємо нерозчинні або малодисоційовані сполуки: BaO + H2SO4 = BaSO4↓ + H2O.
Повне йонне рівняння матиме вигляд: BaO + 2H+ + SO42– = BaSO4 + H2O.
В даному випадку відбулося зв’язування йонів H+ і SO42– з оксидом барію, з утворенням нерозчинного BaSO4 і малодисоційованої сполуки H2O.
Якщо при взаємодії двох сильних електролітів утворюються два сильні електроліти, то такі реакції являються оборотними, наприклад: K2SO4 (розчинна) + CuCI2 (розчинна) ⇄ 2KCI (розчинна) + CuSO4 (розчинна):
2K+ + SO42– + Cu2+ + 2Cl– ⇄ 2K+ + 2Cl– + Cu2+ + SO42–.
Оскільки не відбувається зв’язування йонів, то практично реакція не відбувається.
Складаючи рівняння реакцій йонного обміну, під час яких утворюються газоподібні речовини, слід врахувати, що аніони CO32–, SO32–, S2– здатні реагувати з кислотами, з утворенням відповідного газу:
SO32– + 2H+ → H2O + SO2↑;
S2– + 2H+ → H2S↑;
CO32– + 2H+ → H2O + CO2↑.
Лабораторний дослід 2. Реакції, в результаті яких утворюється осад
В одну пробірку влийте 3–4 мл розчину купруму (II) сульфату, в другу – ферум (III) хлориду, в третю – барій хлориду. У перші дві пробірки добавте трохи розчину натрій гідроксиду, а в третю – сульфатної кислоти.
Завдання: складіть рівняння реакцій в молекулярному, повному і скороченому йонному вигляді. Поясніть, чому утворилися осади? Які речовини випали в осад? Розчини яких ще речовин можна влити в пробірки, щоб випав осад?
Лабораторний дослід 3. Реакції, в результаті яких виділяється газ
В пробірку влийте 2-3 мл розчину натрій карбонату і добавте кілька крапель хлоридної кислоти.
Завдання: складіть рівняння реакції, що відбулася в молекулярному, повному і скороченому йонному вигляді. При дії яких кислот на цей розчин можна отримати аналогічні результати?
Лабораторний дослід 4. Реакції, в результаті яких утворюються малодисоційовані речовини
В одну пробірку влийте 2-3 мл розчину натрій гідроксиду і добавте 1-2 краплі фенолфталеїну. Розчин набуде малинового забарвлення. Потім влийте розчин хлоридної або сульфатної кислоти до знебарвлення.
Завдання: складіть рівняння реакції, що відбулася, в молекулярному, повному і скороченому йонному вигляді. Поясніть, чому розчин спочатку набув кольору, а потім знебарвився. Між якими йонами практично відбулася реакція? Для узагальнення знань можна скористатися таблицею.
Таблиця 1. Молекулярні, повні йонні і скорочені йонні рівняння реакцій, умови перебігу йонних реакцій
Реагуючі речовини |
Рівняння реакцій |
||
у молекулярному вигляді |
повні йонні |
скорочені йонні |
|
Хлорид натрію і нітрат (II) плюмбуму |
Утворюється осад: 2NaCl+ Pb(NO3)2 → |
2Na+ + 2Cl– + Pb2+ + 2NO3– → |
Pb2+ + 2Cl– → PbCl2↓ |
Натрій карбонат і хлоридна кислота |
Утворюється газ: Na2CO3 + 2HCl → |
2Na+ + CO32– + 2H+ + 2Cl– → |
CO32- + 2H+ → H2O +CO2↑ |
Калій гідроксид і нітратна кислота |
Утворюється малодисоціююча речовина: KOH+ HNO3 → |
K+ + OH– + H+ + NO3– → |
H+ + OH– → H2O |
Магній хлорид і натрій сульфат |
Ознаки реакції не спостерігаються: MgCl2 + Na2SO4 ⇄ |
Mg2+ + 2Cl– + 2Na+ + SO42– ⇄ |
|
Реакція практично не відбувається, тому що не відбувається зв’язування йонів. |
Властивості йонів
Ви вже знаєте, що йони відрізняються від атомів будовою і властивостями. Деякі йони безбарвні, інші мають певний колір.
Колір деяких йонів: |
|
Cu2+ – блакитний Fe2+ – світло-зелений Fe3+ – жовтий Nі2+ – зелений Cr2+ – блакитний |
MnO4– – фіолетовий Cr2O72– – оранжевий Co2+ – рожевий CrO2– – зелений Mn2+ – рожевий |
Йони відрізняються від атомів будовою і властивостями.
Для кожного з них характерні специфічні (якісні) хімічні властивості (див. додаток, таблиця).
Наприклад, для того щоб виявити наявність йону Cu2+ в розчині необхідно добавити розчин, в якому містяться йони OH– або S2–. Якщо до розчину CuCl2 добавити розчин лугу, то утвориться нерозчинна сполука Cu(OH)2 синього кольору:
Cu2+ + 2ОH– = Cu(OH)2↓
Cu2+ + S2– = CuS↓ чорний осад.
Використовуючи якісні реакції можна довести наявність в розчині того чи іншого йону.
Підсумок:
- Реакції обміну між йонами називаються реакціями йонного обміну.
- Реакції йонного обміну ідуть до кінця, якщо:
- утворюється осад (нерозчинна сполука);
- утворюється газоподібна сполука;
- утворюється малодисоційована сполука (наприклад, вода).
При цьому відбувається зв’язування йонів в молекули.
- Якщо в розчині немає таких йонів, які можуть зв’язуватися між собою, реакція обміну не відбувається до кінця.
- Карбонатна і сульфітна кислоти як продукти реакцій не існують, тому що розкладаються з виділенням газів:
, .
?
- Чому реакції обміну називають реакціями йонного обміну?
- В якому випадку реакції йонного обміну практично відбуваються?
Практична робота 2. Реакції йонного обміну в розчинах електролітів
Для роботи необхідні:
реактиви: розчини CuSO4, FeCI2, AI2(SO4)3, NaOH, BaCI2, Na2CO3, Na2SO3, HCI і фенолфталеїн.
обладнання: штатив з пробірками, бюретка, газовідвідна трубка.
Порядок виконання роботи:
Дослід 1. Реакції обміну, в результаті яких утворюється осад:
В одну пробірку влийте 1-2 мл розчину цинк нітрату, в другу – стільки ж розчину ферум (II) хлориду, а в третю – алюміній сульфату. В першу пробірку добавте трішки розчину калій карбонату, в другу – розчину натрій гідроксиду, а в третю – розчину барій хлориду.
Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах. Поясніть, чому утворилися осади?
Дослід 2. Реакції обміну, в результаті яких виділяється газ:
В одну пробірку налийте 2 мл розчину калій карбонату, а в другу – такий самий об’єм розчину калій сульфіту. В обидві пробірки долийте однакові об’єми розчину хлоридної кислоти. Що спостерігається? Чому? Зверніть увагу на запах газів. Що виділяється? Пригадайте правило щодо виявлення запаху невідомого газу. Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах.
Дослід 3. Реакції обміну, в результаті яких утворюється малодисоційована речовина.
У пробірку налийте 1 мл розчину калій гідроксиду і добавте 1–2 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається? Чому? Доливайте краплями розчину сульфатної кислоти до знебарвлення рідини. Чому відбувається знебарвлення? Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах.
Практична робота 3. Розв’язування експериментальних задач з теми «Електролітична дисоціація»
Для роботи необхідні:
реактиви: Na2S, HCI, H2SO4, Na2SO3, BaCI2, CuSO4, NaOH, K2CO3, AgNO3, Fe, Zn, CaO, H2O і фенолфталеїн.
обладнання й хімічний посуд: пробірки, спиртівка, сірники.
Дослід 1. Добудьте реакцією обміну за допомогою наявних на столі реактивів такі речовини:
а) H2S, BaSO4; б) H2SO3, Cu(OH)2; в) H2CO3, AgCl.
Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах, поясніть їх.
Дослід 2. Проведіть реакції між такими речовинами:
а) розчином купрум (II) сульфату та залізом;
б) розчином сульфатної кислоти та цинком;
в) розчином купрум (II) сульфату та цинком.
Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах, покажіть перехід електронів та зазначте окисник і відновник.
Дослід 3. Здійсніть реакції за такими схемами:
Ba2+ +SO42– → BaSO4;
2H+ + CO32– → H2O + CO2;
2H+ +OH– → H2O.
Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах. Зазначте реакції кожної з них.
Дослід 4. Практично здійсніть такі перетворення:
CaO → Ca(OH)2 → CaCl2 → CaCO3;
CuO → CuCl2 → Cu(OH)2.
Складіть рівняння реакцій в молекулярній, повній і скороченій йонній формах, зазначте ознаки й умови кожної з них.