Думку про те, що всі тіла складаються з найдрібніших, невидимих, неподільних частинок, які вічно рухаються – атомів, висловив давньогрецький філософ Демокріт 2500 років тому. Проте, довести це експериментально він не міг. Вчення про атоми й молекули розробив у середині XVIII столітті російський вчений Михайло Васильович Ломоносов.
Від стародавніх мислителів у хімію перейшло крім слова «атом» слово «елемент», що означає – «складова частина». Філософи стародавньої Греції вважали, що всі речовини побудовані з чотирьох елементів, взятих у різних пропорціях. Це – земля, повітря, вогонь і вода. У XVII столітті англійський вчений Роберт Бойль спростував вчення про чотири елементи. У давні часи люди були знайомі з 11 хімічними елементами. Починаючи з XVIIІ століття кількість відомих елементів швидко зростає. Нині їх відомо 112. Упродовж 1998-2000 років вчені добули елементи з порядковими номерами 114, 116, 118.
Періодична система елементів Д. І. Менделєєва
У хімії, як і в кожній науці, систематизація фактичного матеріалу значно допомагає його вивченню. Можна сказати, що сучасна хімія починає свою справжню історію з відкриттям періодичного закону хімічних елементів, що належить великому російському вченому Д. І. Менделєєву. Цей закон і його графічне відображення – періодична система елементів – основа вивчення хімічних елементів.
Усе багатство навколишнього світу викликано тим, що окремі атоми здатні міцно зв’язуватися один з одним і утворювати прості речовини та входити до складу складних речовин. Як із невеликої кількості літер утворюється величезна кількість слів, так із невеликої кількості атомів утворюються мільйони різних речовин. Атоми за звичайних умов не можуть довго існувати поодинці (за винятком елементів інертних газів). Вони сполучаються з такими ж чи іншими атомами й утворюють безліч різноманітних речовин. Усе розмаїття речовин визначається тим, у якому співвідношенні і яким чином атоми поєднуються один з одним.
Склад будь-якої речовини передає її хімічна формула. Поєднуючи певним способом хімічні знаки можна записати хімічні формули будь-яких речовин. Згадаємо кілька формул добре відомих нам сполук: Н2 – водень, О2 – кисень. Молекула простої речовини водню складається із двох атомів Гідрогену. Щоб записати формулу водню, спочатку вказують знак Гідрогену і за ним, трохи нижче рівня рядка ставлять цифру два, що вказує кількість атомів, сполучених у молекулу. Цю цифру називають індексом. Запис Н2 (аш-два) це і є хімічною формулою водню.
Ми вже знаємо, що атоми хімічних елементів зв’язуються між собою, утворюючи прості або складні речовини. Яким чином атоми зв’язуються між собою? Це відбувається тому, що атоми мають таку властивість, як валентність (від латинського слова «valentia», що означає «сила»).
Досі ми користувалися формулами речовин, поданими у підручнику або названими вчителем. А як складають хімічні формули?
Хімічні формули виводять на основі даних про якісний і кількісний склад речовини. За допомогою дослідів встановлено, що у будь-якій пропорції води на 1 масову частку Гідрогену припадає 8 масових часток Оксигену. Відносна атомна маса Оксигену дорівнює 16(Ar(O)=16), а Гідрогену 1(Ar(Н)=1). Звідси формула води Н2О. Такий спосіб складання формул застосовують тільки тоді, коли формулу речовини виводять уперше.
Вам уже відомо, що атоми кожного елемента мають певну масу, яка складається з мас протонів і нейтронів, які входять до складу ядра. Молекули, які складаються з атомів, також мають певну масу. Маса молекули складається з мас атомів, що входять до її складу. Молекули, як і атоми є дуже малими частинками, тому для них використовують не абсолютні, а відносні маси. Відносна маса молекули називається відносною молекулярною масою і позначається (Mr) («ем-ер»).
Закон, як форма наукових знань
Основою пізнання – є експеримент. Англійський вчений XVII століття Роджер Бекон говорив: «Той, хто прагне відкриттів і твердого знання, а не здогадок і пророцтв, той хто не має наміру створювати ілюзорні світи у своїй уяві, але бажає випробовувати і досліджувати природу в її справжньому власному вигляді, має в усьому доходити істотних фактів».
Коли відомі хімічні формули всіх речовин, які вступили в реакцію, і тих, що утворилися в її результаті, хімічну реакцію можна виразити кількісним рівнянням.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...