Оксиди можуть перебувати у різних агрегатних станах:
а) тверді – ZnO, Al2O3, Fe2O3, SiO2, P2O3, N2O5 тощо;
б) рідкі – H2O, SO3, Cl2O7, Mn2O7 тощо;
в) газуваті – CO2, SO2, NO, NO2 тощо.
Крім одноатомних спиртів існує велика кількість спиртів, до складу яких входить дві або більше гідроксильних груп. Такі спирти називаються багатоатомними.
Похідні насичених вуглеводнів, у молекулах яких два або більше атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами називаються багатоатомними спиртами.
Загальні хімічні властивості оцтової кислоти подібні до властивостей мінеральних кислот. Розбавлена у воді оцтова кислота має кислий смак, проводить електричний струм, змінює колір індикаторів.
Жири – незамінний продукт харчування. Вони забезпечують такі життєві функції організму:
- теплоізоляційна;
- забезпечення організму енергією (1 г жиру – 9,3 ккал);
- пластичний матеріал для побудови клітинних мембран;
- сприяють проникненню жиророзчинних речовин через мембрани клітин;
- заповнення простору між клітинами, захист внутрішніх органів.
Сахароза, яку ще називають буряковим або тростинним цукром – найважливіша сполука з дисахаридів. Молекулярна формула її – С12Н22О11. Назва походить від давньоіндійського sarcara, що означало «камінчик, гравій», а пізніше – «пісок цукру».
Якщо історію людського суспільства розглянути в «хімічному» аспекті, то взаємозв’язок людини з природою можна умовно поділити на три етапи:
1. Добування і перетворення природних речовин.
2. Синтез органічних речовин.
3. Синтез сполук, які не зустрічаються в природі.
Більшість неметалічних елементів утворюють сполуки з Гідрогеном; їх не утворюють лише інертні елементи. Бінарні сполуки Гідрогену з неметалами назвали леткими тому, що за звичайних умов вони газоподібні (HCl, NH3, H2S), або рідини, що легко переходять у газоподібний стан (HF за температури 19,5°С і H2O). Ці сполуки складаються із молекул. Атоми в них сполучені між собою ковалентними полярними зв’язками. Для сполук неметалічних елементів з Гідрогеном найчастіше використовують тривіальні назви, рідше – хімічні.
У лабораторії амоніак добувають нагріванням суміші солей амонію з лугами. Найчастіше для цього використовують хлорид амонію NH4Cl і гашене вапно Ca(OH)2 (в надлишку): 2NH4Cl + Ca(OH)2 = CaCl2 + 2NH3↑+ 2H2O
Ці речовини ретельно перемішують, вміщають у пробірку або колбу і нагрівають. Реакція з виділенням амоніаку проходить при звичайних умовах, а при нагріванні різко прискорюється. Добути амоніак можна також нагріваючи нашатирний спирт: NH4ОН ⇄ NH3 + H2O.
Оксиди неметалічних елементів поділяються на солетворні (їх більшість) і несолетворні (СО, N2O, NO). За агрегатним станом: а) газоподібні; б) тверді (P2O5), в) рідкі (H2O, Cl2O7).
Залежно від валентності, один і той же неметалічний елемент здатний утворювати оксиди різного кількісного складу.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...