Думку про те, що всі тіла складаються з найдрібніших, невидимих, неподільних частинок, які вічно рухаються – атомів, висловив давньогрецький філософ Демокріт 2500 років тому. Проте, довести це експериментально він не міг. Вчення про атоми й молекули розробив у середині XVIII столітті російський вчений Михайло Васильович Ломоносов.
Для позначення виду атомів з певним зарядом ядра і масовим числом використовують термін – нуклід. Ядро (латинське «nucleus» — «ядро»). – нуклід.
Нуклід містить частинки двох типів: протони і нейтрони, які називають нуклонами.
Сумарне число протонів і нейтронів в атомі називають нуклонним числом. Нуклонне число водночас є відносною масою атома. Аr – нуклонне число.
Під час хімічних реакцій ядро атома не змінюється. Змін зазнають електронні оболонки атомів, особливостями будови яких пояснюються властивості хімічних елементів.
Електронна оболонка – це сукупність електронів, що рухаються в атомі навколо ядра по певних орбіталях.
Атоми різних елементів, взаємодіючи між собою, утворюють велику кількість простих і складних речовин. Нам треба з’ясувати, якими силами втримуються атоми в молекулах і як виникають хімічні зв’язки між ними. В основі теорії хімічного зв’язку лежать поняття про електронну взаємодію. Нам відомо, що атоми благородних газів за звичайних умов не взаємодіють з іншими атомами, бо мають завершений зовнішній енергетичний рівень (двоелектронний у Гелію і восьмиелектронний у решти інертних елементів).
Хімічний зв’язок між атомами, зумовлений утворенням спільних електронних пар, називають ковалентним зв’язоком
Ковалентний зв’язок буває неполярним і полярним.
Якщо атоми елементів, які взаємодіють між собою, дуже відрізняються за своєю електронегативністю, то спільна електронна пара, яка утворює зв’язок, настільки зміщується до атома з більшою електронегативністю, що практично належить тільки цьому атому. Найпростішими за складом є йонні сполуки, утворені двома елементами (бінарні сполуки), в яких один елемент металічний, а інший – неметалічний. Атоми металічних елементів здатні лише віддавати електрони, а атоми неметалічних елементів – притягувати їх.
Валентність – загальне число хімічних зв’язків атома, які він утворює з іншими атомами в даній сполуці.
Максимальне значення валентності елемента за Оксигеном збігається з номером групи періодичної системи, де він розміщений.
Роль води як розчинника у живій природі
Воду, яка містить велику кількість солей кальцію і магнію, називають твердою.
Природна вода не буває чистою, тому що вона здатна розчиняти багато речовин. У прісних водах міститься від 0,01 до 0,1% домішок. Морська вода містить 3,5% розчинених речовин або 80 елементів періодичної системи. В 1 кг морської води знаходиться 35 г різних солей, у найбільшій кількості міститься NaCl.
Останні коментарі
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
Про авора ...