властивості | Хімія – шкільний курс

§8. Сульфатна кислота

Фізичні властивості

Сульфатна кислота – безбарвна рідина, важка, майже вдвічі важча за воду, в’язка як олія. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. При кімнатній температурі вона нелетка й тому не має запаху. Під час розчинення сульфатної кислоти у воді відбувається дуже сильне розігрівання за рахунок утворення стійких гідратів сульфатної кислоти. Якщо вливати воду в кислоту, то частина води, не встигнувши змішатися з кислотою, одразу нагрівається до кипіння. Це викликає розбризкування кислоти і може спричинити опіки.

(більше…)

§9. Сульфати. Застосування сульфатної кислоти та сульфатів

Сульфати

Сульфатна кислота утворює ряд солей:

а) середні солі сульфати (Ме_х(SO₄)_у). Більшість сульфатів розчинні у воді, малорозчинними є сульфати PbSO₄, CaSO₄ та нерозчинні – BaSO₄, CrSO₄;

б) кислі солі гідрогенсульфати (МеНSO₄). Гідрогенсульфати лужних металів розчинні у воді;

в) кристалогідрати купороси – технічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів;

г) складні солі – галуни.

(більше…)

§10. Нітратна кислота

Фізичні властивості

Чиста нітратна (азотна) кислота – безбарвна рідина з різким подразнюючим запахом, дуже гігроскопічна, летка, важча за воду. Безводна нітратна кислота «димить» на повітрі внаслідок утворення туману, який складається з крапельок розчину кислоти. Кислота змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Водний розчин нітратної кислоти з масовою часткою кислоти 96-98 % називається концентрованою кислотою. Концентрована нітратна кислота забарвлена в жовтий колір. Такого кольору надає їй нітроген(IV) оксид NO₂, який утворюється внаслідок часткового розкладу нітратної кислоти і розчиняється в ній. На практиці використовують водний розчин кислоти з масовою часткою 63-65% НNO₃, таку кислоту також називають концентрованою.

(більше…)

§13. Карбонатна кислота і карбонати

Формула карбонатної (вугільної) кислоти – Н₂СО₃.
Солетворний оксид СО₂ розчиняючись у воді утворює слабку кислоту, яка існує лише в момент її утворення. Кислота не стійка і відразу розкладається на вуглекислий газ і воду:
Н₂СО₃ ⇄ СО₂↑+ Н₂О.
Як двохосновна, вона дисоціює ступінчасто. Спочатку Н₂СО₃ ⇄ Н⁺ + НСО₃^–, а дальше у невеликій кількості НСО₃^– ⇄ Н⁺ + СО₃^2–.

(більше…)

§16. Загальні відомості про металічні елементи та метали

Положення металічних елементів у періодичній системі

Вам уже відомо, що більшість хімічних елементів являються металічними. Ці елементи є в усіх групах періодичної системи. Перші три групи складаються тільки з металічних елементів, за винятком Гідрогену в першій групі та Бору в третій групі. У IV, V, VI групах металічні елементи в побічних підгрупах і унизу головних підгруп. Якщо в періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва провести умовну діагональ від Берилію до Астату, то в головних підгрупах зліва від діагоналі, у побічних підгрупах та у восьмій групі (виключаючи інертні гази) – металічні елементи. До металічних елементів належать також лантаноїди і актиноїди.

(більше…)

§19. Лужні метали

Прості речовини елементів І групи головної підгрупи називаються лужними металами. Лужними вони називаються тому, що їх гідроксиди є сильними лугами. До цих елементів належать Літій, Натрій, Калій, Рубідій, Цезій і Францій.

(більше…)

§20. Лужноземельні метали. Кальцій і Магній

Елементи другої групи головної підгрупи періодичної системи елементів Кальцій, Стронцій і Барій називають лужноземельними металами тому, що гідроксиди цих металів проявляють лужні властивості, а оксиди цих металів тугоплавкі і подібні до оксидів алюмінію і важких металів, які назвали землями. Пластичні метали, але значно твердіші за лужні метали, менш легкоплавні.

(більше…)

§22. Алюміній та сполуки алюмінію

Відносна атомна маса Алюмінію 26,98; заряд ядра +13.

Елемент Алюміній входить до третьої групи головної підгрупи. На зовнішньому енергетичному рівні він має три електрони, які досить легко відриваються, і тоді атом перетворюється на катіон Al³⁺. У сполуках Алюміній виявляє ступінь окиснення +3, валентність ІІІ.

(більше…)

§23. Залізо та сполуки Феруму

У побічній підгрупі VIII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва розташовано 9 елементів у трьох горизонтальних угрупуваннях, так звані тріади. Ці родини істотно відрізняються між собою. Елементи Ферум, Кобальт і Нікол утворюють тріаду Феруму. Атоми елементів тріади Ферум мають на зовнішньому енергетичному рівні по 2 електрони, які вони віддають у хімічних реакціях.

(більше…)

§1. Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова

Існують різні форми наукових знань, зокрема факти, поняття, теорії, закони. Створенню будь-якої теорії завжди передують спостереження, дослідження певних фактів, об’єктів, явищ. Факти – це реальні події чи конкретні характеристики, достовірні дані, установлені в процесі наукового пізнання. Поняття є узагальненою думкою про тіла, речовини, явища тощо, яка виникає на підставі багатьох фактів. Більш розвиненою й досконалішою формою наукових знань, ніж факти і поняття, є теорія. Теорія об’єднує наукові знання в певну систему.

(більше…)