Фізичні властивості
Сульфатна кислота – безбарвна рідина, важка, майже вдвічі важча за воду, в’язка як олія. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. При кімнатній температурі вона нелетка й тому не має запаху. Під час розчинення сульфатної кислоти у воді відбувається дуже сильне розігрівання за рахунок утворення стійких гідратів сульфатної кислоти. Якщо вливати воду в кислоту, то частина води, не встигнувши змішатися з кислотою, одразу нагрівається до кипіння. Це викликає розбризкування кислоти і може спричинити опіки.
Сульфати
Сульфатна кислота утворює ряд солей:
а) середні солі сульфати (Мех(SO4)у). Більшість сульфатів розчинні у воді, малорозчинними є сульфати PbSO4, CaSO4 та нерозчинні – BaSO4, CrSO4;
б) кислі солі гідрогенсульфати (МеНSO4). Гідрогенсульфати лужних металів розчинні у воді;
в) кристалогідрати купороси – технічна назва кристалогідратів сульфатів деяких важких металів;
г) складні солі – галуни.
Фізичні властивості
Чиста нітратна (азотна) кислота – безбарвна рідина з різким подразнюючим запахом, дуже гігроскопічна, летка, важча за воду. Безводна нітратна кислота «димить» на повітрі внаслідок утворення туману, який складається з крапельок розчину кислоти. Кислота змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. Водний розчин нітратної кислоти з масовою часткою кислоти 96-98 % називається концентрованою кислотою. Концентрована нітратна кислота забарвлена в жовтий колір. Такого кольору надає їй нітроген(IV) оксид NO2, який утворюється внаслідок часткового розкладу нітратної кислоти і розчиняється в ній. На практиці використовують водний розчин кислоти з масовою часткою 63-65% НNO3, таку кислоту також називають концентрованою.
Формула карбонатної (вугільної) кислоти – Н2СО3.
Солетворний оксид СО2 розчиняючись у воді утворює слабку кислоту, яка існує лише в момент її утворення. Кислота не стійка і відразу розкладається на вуглекислий газ і воду:
Н2СО3 ⇄ СО2↑+ Н2О.
Як двохосновна, вона дисоціює ступінчасто. Спочатку Н2СО3 ⇄ Н+ + НСО3–, а дальше у невеликій кількості НСО3– ⇄ Н+ + СО32–.
Положення металічних елементів у періодичній системі
Вам уже відомо, що більшість хімічних елементів являються металічними. Ці елементи є в усіх групах періодичної системи. Перші три групи складаються тільки з металічних елементів, за винятком Гідрогену в першій групі та Бору в третій групі. У IV, V, VI групах металічні елементи в побічних підгрупах і унизу головних підгруп. Якщо в періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва провести умовну діагональ від Берилію до Астату, то в головних підгрупах зліва від діагоналі, у побічних підгрупах та у восьмій групі (виключаючи інертні гази) – металічні елементи. До металічних елементів належать також лантаноїди і актиноїди.
Прості речовини елементів І групи головної підгрупи називаються лужними металами. Лужними вони називаються тому, що їх гідроксиди є сильними лугами. До цих елементів належать Літій, Натрій, Калій, Рубідій, Цезій і Францій.
Елементи другої групи головної підгрупи періодичної системи елементів Кальцій, Стронцій і Барій називають лужноземельними металами тому, що гідроксиди цих металів проявляють лужні властивості, а оксиди цих металів тугоплавкі і подібні до оксидів алюмінію і важких металів, які назвали землями. Пластичні метали, але значно твердіші за лужні метали, менш легкоплавні.
Відносна атомна маса Алюмінію 26,98; заряд ядра +13.
Елемент Алюміній входить до третьої групи головної підгрупи. На зовнішньому енергетичному рівні він має три електрони, які досить легко відриваються, і тоді атом перетворюється на катіон Al3+. У сполуках Алюміній виявляє ступінь окиснення +3, валентність ІІІ.
У побічній підгрупі VIII групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва розташовано 9 елементів у трьох горизонтальних угрупуваннях, так звані тріади. Ці родини істотно відрізняються між собою. Елементи Ферум, Кобальт і Нікол утворюють тріаду Феруму. Атоми елементів тріади Ферум мають на зовнішньому енергетичному рівні по 2 електрони, які вони віддають у хімічних реакціях.
Існують різні форми наукових знань, зокрема факти, поняття, теорії, закони. Створенню будь-якої теорії завжди передують спостереження, дослідження певних фактів, об’єктів, явищ. Факти – це реальні події чи конкретні характеристики, достовірні дані, установлені в процесі наукового пізнання. Поняття є узагальненою думкою про тіла, речовини, явища тощо, яка виникає на підставі багатьох фактів. Більш розвиненою й досконалішою формою наукових знань, ніж факти і поняття, є теорія. Теорія об’єднує наукові знання в певну систему.
Останні коментарі
JESSESJUXXX у: 4.7. Розрахунки за хімічними рівняннями
У першій задачі помилка, у заліза не 2 моль, а 1 моль, але кінцева відповідь вір ...
Наташа у: §21. Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях
Пожалуйста срочно ответ на номер 249 и 525 в 21 параграфе ...
Ximiya у: §6. Масова частка розчиненої речовини
Дякуємо, виправили ...
Ximiya у: §24. Поняття про оксиди. Умови виникнення й припинення горіння
http://www.chemistry.in.ua/about ...
Ximiya у: §30. Метанол і етанол як представники насичених одноатомних спиртів
дякуємо, виправили ...